13.4. Ефект акселератора. Взаємодія акселератора і мультиплікатора.

Аналіз факторів економічного циклу показує , що протягом тривалого часу незалежно від досягнутого рівня доходу запас інвестиційних благ відповідає цьому рівню, а нові чисті інвестиції можуть скорочуватись до 0, якщо відбудеться зростання доходу, вдосконалення техніки, нове зниження норми %. Процес, який показує, що попит на інвестиції може бути обумовленим зростанням продажу товарів і доходу, має назву принцип акселерації. Його суть: якщо продаж товарів, які виробляє підприємство зростає на кілька процентів то виробництво засобів виробництва для випуску цих товарів зростає у кілька разів. Це є ефект прискореного (акселеративного) впливу змін у споживанні на рівень інвестицій. Він означає, що невеликий приріст споживчого продажу товарів зумовлює поштовх до більшого росту інвестиційних витрат, тобто виникає ефект похідних інвестицій, далі щоб не зменшувались інвестиції треба збільшити і підтримати споживання.

         Акселератор – це коефіцієнт, який характеризує зв'язок між  зміною доходу і інвестицій

А=∆І/∆У

         Цей коефіцієнт може трактуватися як прирістна капіталомісткість продукції і його позначають як b чи η – означає скільки одиниць додаткового капіталу  треба для виробництва додаткової одиниці продукції, часто використовують для визначення індукованих інвестицій:

                        Іінд.=b(У1-У0)= b*∆У

         Індуковані інвестиції – це обсяги інвестицій, які потрібні для забезпечення приросту ВНП на певну величину. Коефіцієнт акселератора має важливе значення, бо показує, що негативні процеси в економіці можуть виникати під впливом скорочення споживання, яке потягне скорочення інвестицій, і навпаки – ріст споживання є стимулом до нарощення інвестицій.

         При відсутності інвестування може виникнути скорочення виробництва у галузях які виробляють засоби виробництва, що може посилити депресивні явища , зменшити доходи витрати на споживчі товари. В кінцевому підсумку ці явища породжують інфляцію. Тому акселератор важають за впливовий фактор, який народжує нестабільність економіки.

         Основними напрямками впливу акселератора є:

1) якщо продажі товарів змінюються, то через принцип акселерації посилюються чи зменшуються коливання економіки. В момент підвищення економіки він викликає ріст чистих інвестицій, а в момент спаду з такою ж силою – відплив інвестицій із економіки;

2) протягом тривалого періоду, якщо економічна система зростатиме внаслідок збільшення населення, піднесення реальних доходів принцип акселерації діє як стимулюючий фактор. Зростання ВНП викликає екстенсивне збільшення капіталу, що обумовлює пожвавлений попит на інвестиційні товари і відносно високу зайнятість.

Дія акселератора при різних типах зміни національного доходу.

         На макрорівні принцип акселератора прийнято вважати базою теорії індукованих капіталовкладень, пов'язаних з особливостями відтворення основного капіталу. На відміну від автономних інвестицій індуковані функціонально залежать від величини НД і служать для задоволення сукупного попиту, який зріс внаслідок росту доходів. При цьому, між зміною доходів і приростом інвестицій лежить часовий шаг, який потрібен для розробки техн. проекту  і його реалізації. Для визначення інд.інвестицій застосовують формулу :

I. Іінд.=b(У1-У0)= b*∆У

І залежно від динаміки НД і типу його зміни можуть бути різні варіанти і ситуації економічного розвитку:

I. Рівномірний ріст НД;

II. Нерівномірний ріст НД;

III. Коливання НД.

Всі ці варіанти показують як динаміка інвестицій залежить від НД і навпаки.

Взаємодія акселератора і мультиплікатора.

Мультиплікатор і акселератор діють не ізольовано, а вони взаємовпливають один на одного. Для здійснення технологічного проекту найперше треба збільшити автономні інвестиції, в наслідок чого зросте попит і виробничий доход. Ці процеси в Макроекономіці ведуть до появи похідних інвестицій, ефект мультиплікатора (ріст автономних інвестицій і сукупного попиту) викликає ефект акселератора(ріст індукованих інвестицій). Економічна система із статичного стану переходить у динамічний. взаємозв'язок мультиплікатора і акселератора відображає модель Самуельсона – Хікса, яка визначається рівнянням:

Уt = (1-Ś)*Уt-1+b*(Уt-1-Уt-2)+Ia.t

Де:    Уt – НД періоду t;

         Ś – частка заощаджень в НД;

         b – коефіцієнт акселерації;

         Уt-1 і Уt-2 – виробничий доход у відповідні періоди;

Ia.t – величина автономних інвестицій.

Ця модель показує, що умовою економічного зростання є рівність інвестицій і заощаджень, а їх нерівність розглядається як порушення економічної рівноваги. Якщо І>S, то на макрорівні не вистачає коштів для задоволення інвестиційного попиту, а якщо S>I тов. суспільстві має місце неповне використання ресурсів. Завданням економічного регулювання є досягнення повного використання НД, як джерела ефективного попиту за умови

Ć+Ś,   ΔC/ΔY+ΔS/ΔY=1.

Розглянемо механізм взаємодії мультиплікатора і акселератора на умовному числовому прикладі. Нехай величина НД в базовому та 2-х попередніх роках дорівнює 120, базовий рівень інвестицій 48, ГСС і акселератор постійні і дорівнюють відповідно 0,8 і 0,7. Припустимо, що в періоді 1 автономні інвестиції зросли з 48 до 60 і надані збереглися на цьому рівні. Результати цього інвестиційного сплеску зображені на графіку, де

Сt = ГСС×yt-1;    Itінд – b(yt-1 – yt-2);   yt = Ct + Itab + Itінд -

періоди на горизонтальної осі від 0 до 21 (t).

В періоді 1 національний дохід збільшується на величину автономних інвестицій (DІ1а = 12) і складає 132. Дані обставини привели в періоді 2 до збільшення об’єму сукупного споживання до 79,2 і до появи індуцірованих інвестицій у розмірі 8,4. Це значить, що тут діють і мультиплікатори і акселератори.

В періоді 3 обсяг похідних інвестицій досягає максимального значення 10,9, оскільки у попередньому періоді відбувся максимальний приріст НД (Dy2 = 15,6). В періодах 4 і 5 величина індуцірованих капітальних вкладень зменшувалась через падіння темпів НД у періодах 3 і 4. А починаючи з періоду 6 похідні інвестиції набули від’ємних значень. Це пояснюється зниженням рівня доходу у попередньому періоді  Іtінд = -1,7, бо Dy2 = -2,4. Сукупне споживання продовжувало зростати і в періоді 5 досягло максимального значення (98,4), оскільки у попередньому періоді НД був максимальним. У подальшому, з 6 по 10 період відбувається коливання НД і похідних інвестицій.

Якби діяв один мультиплікатор, то за даним варіантом автономних інвестицій система направилась би до нового рівноважного стану. Підключення акселератора призвело до хвилеподібних коливань економічної системи. Таким чином, форма економічних коливань визначається значенням акселератора та ГСС.

Формула сукупного попиту    yt = ГСС×yt-1 + Ita + b(yt-1 – yt-2) являє собою неоднорідне рівняння ІІ прядку. Якщо перетворити в однорідне і розв’язати, ми отримаємо пару комплексних коренів:

b1,2 = (1 ± )2.

У графічному виконанні це має ось такий вигляд:

Крива ОЕ відображає значення b2, а крива ЕК – значення b1. На графіку виділяють 4 зони парних значень ГСС і акселератора. В залежності від того, у яку зону ми потрапляємо, ми отримуємо різний характер змін НД. В  І і  ІІ  зонах економічна система стабільна. При цьому в зоні  І  вона характеризується монотонним наближенням до нової рівноваги, а в  ІІ  зоні - затухаючі коливання. В  ІІІ  і  ІV зонах система нестійка. При цьому в  ІІІ  зоні коливання носять вибуховий характер, а в  ІV зоні відбувається монотонне віддалення від рівноважного стану. Кочки кривої ОЕК представляють комбінації ГСС, які викликають постійні рівноманітні коливання доходу.

Якщо теоретично взаємодія мультиплікатора і акселератора припускає вибухонебезпечні коливання, то на практиці, за Хіксом, вибухів не відбувається, оскільки коливання доходу наштовхуються на певні межи. Верхня межа росту НД задається рівнем повної зайнятості. Вдарившись о цю “стелю”, ріст реального доходу зупиняється. Похідні інвестиції скорочуються до 0, що в свою чергу веде до скорочення загального попиту і доходу. У своєму падінні доход наштовхується на нижню межу, визначену величиною амортизації відрахувань для простого відновлення основного капіталу. Від’ємні чисті капіталовкладення не можуть бути більшими ніж величина “зношеного” капіталу. Досягнувши рівня останнього, від’ємні інвестиції не змінюються, а значить скорочення доходу сповільнюється. Це веде до скорочення від’ємних чистих капіталовкладень, що обумовлює ріст доходу, а за ним і індуціровання інвестицій. Таким чином, коли НД досягає верхньої і нижньої межи, він змінює рух на протилежний, що виключає вибух і повне затухання циклу.

В наших числових прикладах мультиплікатор і акселератор фігурують у якості постійних величин. В реальному економічному житті не існує постійних коефіцієнтів мультиплікації і акселерації у силу дії таких змінних факторів як НТП, сальдо торгового балансу, товарні запаси, ступінь монополізації в-ва.

4. Ефект акселератора. Взаємодія мультиплікатора та акселератора.  а) Аналіз чинників економічного циклу показує, що протягом тривалого часу, незалежно від досягнутого рівня доходу, запас інвестиційних благ відповідатиме цьому рівневі, а нові чисті інвестиції можуть скоротитися до нуля, якщо відбудеться зростання доходу, вдосконалення техніки або нове зниження норми %. Перший з цих процесів, який показує, що попит на інвестиції може бути спричинений зростанням продажу товарів і доходу , дістав назву “принцип акселерації”.

         Суть принципу акселерації:

Коли продаж товарів, які випускає підприємство, зротає на кілька %, то виробництво машин для випуску цих товарів збільшується у декілька разів.

Це є ефект прискорюваного (акселеративного) впливу змін у споживанні на рівень інвестицій. Він означає, що невеликий приріст споживчого продажу товарів зумовлює поштовх до набагато більшого росту інвестиційних витрат  (згадати похідні інвестиції). Далі, щоб не зменшилися  інвестиції, слід підтримати зростаюче споживання.

Акселератор – це коефіцієнт, що характеризує  зв’язок між зміною доходу (споживання ) і чистими інвестиціями,

 А=

Або інше:                                                                                                  в=  _ акселератор, це прирістна капіталомісткість продукції          в або   _ коефіцієнт, який показує , скільки одиниць додадкового капіталу потрібнно для виробництва додаткової одиниці продукції.

Коефіцієнт в використовують для визначення  індуційованих інвестицй

І =в                                                                              в- акселератор                                                                                         - національний доход в поточному році

- національний доход базовому році .

 Із коефіцієнта акселератора випливає  висновок , що депресія може виникнути саме через те , що скоротилися темпи зростання споживання . (як це є в Україні тепер ) .

За відсутності інвестування  почнеться скорчення виробництва у галузях , що виробляють засоби виробництва , що ще більше підсилює депресійні явища , зменшє доходи і , відповідно , витрати працівників на споживчі товари , у кінцевому підсумку все це породжує інфляцію . Очевидно , що                                        принцип акселерації є натужним факатором , що породжує                                нестабільність економіки  .

  Напрями впливу акселератора

1) Якщо продаж товарів змінюється , то через принцип акселерації підсилюються чи зменшуються коливання економіки ;

-  в момент підвищення він спричинює зростання чистих інвестицій ,

         - в момент спаду з такою ж силою спонукає до чистого        дезінвестування ( тобто , продажу частини засобів виробництва на   ринку використовуваного обладнання ) .

       2) Протягом тривалого періоду , якщо економічна система                                                           зростатиме внаслідок  збільшення населення або піднесення реальних         доходів , принцип акселерації діє як стимулюючий фактор : зростання ВНП викликає екстенсивне збільшення капіталу , що , в свою чергу , спричиняє  пожвавлений попит на інвестиційні товари та відносно високу зайнятість ,                          

                        Приклад :                                                 в=3                                                                                                                  

===60

Для визначення величини індуційованих інвестицій використовуємо формулу:

I варіант. Рівномірний ріст національного доходу,

Оскільки зміна доходу   ,  починаючи з 1-го періоду є постійною величиною (30) , то  рівень індуційованих інвестицій , що з’являються 2-му періоді в подальшому залишається незмінним (90) .

ІІ  варіант .  Нерівномірний ріст національного доходу .

Умова – національний доход () в кожному наступному періоді зростає , але величина приросту то збільшується , то зменшується .

При постійному , але нерівномірному рості доходу коливання величини приросту останнього обумовлює то збільшення , то зменшення індукованих інвестицій (теж їх коливання )

ІІІ варіант Нерівномірні коливання національного доходу ,

Умова – національний доход ( ) то росте , то спадає.

Графік показує , що   нерівномірні коливання доходу ( ) викликають ще більш сильні за амплітудою коливань коливання інвестицій , наприклад , якщо в попередньому періоді доходу падав , то інвестиції побочного періоду набувають від’ємного значення економічний зміст даного явища полягає в тому , що чисті інвестиції () тут відсутні , а кошти , що виділяються на заміщення зносу    не забезпечують простого відтворення основного капіталу .

Взаємодія мультиплікатора та акселератора.

Залежність D

     Функція сукупного попиту (доходу ) з врахуванням Інабуде такого      вигляду , відображаючи взаємодію мультиплікатора та акселератора :                   

   Модель Самуельсона – Хікса .

     - національний доход в n-му році;

     S- частка заощаджень в національному доході ;

     (1-S) – частка споживання в НД;

 b- коефіцієнт акселерації ;

 - національний доход в (n-1)-му році;

 -національний доход в (n-2)-му році;

- автономні інвестиції n-му році.

У данійформулі відображаються обидві сторони залежності між національним доходом і інвестиціями .

Неокейнсіанські макроекономічні моделі за необхідну умову економічного зростання вважають рівність інвестицій заощадненням  , тобто повну реалізацію коштів , котрі йдуть на накопичення .Нерівність цих величин розглядається як ознака порушення економічної рівноваги .

Перевищення (І) над (S) повинне означати нестачу коштів щодо інвестиційного попиту , а перевищення (S) над (І) – неповну задіянність ресурсів . Завдання економічного регулювання полягає в досягненні повного використання національного доходу як джерела ефективного попиту , за умови , що сума    повинна дорівнювати одиниці.

To:

Значення b з цього рівняння:

Це – комплексні корені

Графічно це має такий вигляд:

Крива ОЕ відображає  значення , крива ЕК – значення . Виділяють чотири роки парних значень  та b, в яких є різкий характер змін (НД).

І зона – система економічно стабільна. Вона характеризується монотонним наближенням до нової рівноваги.

ІІ зона – система економічно стабільна, характеризується затухаючими коливаннями.

ІІІ зона – система нестабільна , коливання носить вибуховий характер.

IV зона – система нестабільна , характеризується монотоним віддаленням від рівноважного стану, точки кривої ОЕК являють собою комбінації

та b, які викликають постійні (рівномірні коливання доходу).

Динаміка НД в різних зонах парних значень   та b.

5.Моделі економічних циклів.

         Для характеристики циклічного розвитку розглядають ряд моделей, серед яких виділяють модель Калдора, Крафта-Вайзе, модель Гудвіна.

Модель Калдора дає внутрішнє пояснення кон’юктури коливань і складається із факторів які діють на Рблаг.. Вона використовує криві інвестицій і заощаджень нелінійного характеру і їх зміну у середині строков. періоді. Можна визначити специфічні функції інвестицій і заощаджень Калдора.

              Функція інвестицій.

В середині строк. періоді залежність обсягів S i I від величини доходу змінюється і тому в числі аргументів знаходиться час t. Якщо доход росте на протязі років і очікують продовження росту, то люди збільшують ГСЗ. На графіку це відображається зрушенням кривої вгору.

Тривалий ріст доходу можливий лише за рахунок збільшення застосування капіталу, тому його обсяг неухильно наближається до оптимального розміру і в результаті ГСІ знижується, що призводить до зміщення кривої І вниз. Рівновага на Рблаг. встановлюється в результаті прирівнювання обсягів заощаджень і інвестицій.

        Різновиди рівноважних станів на ринку благ

          в моделі економічних циклів Каидора

Графіки кривих S і І перетикаються водночас в А, В, С, які є різними варіантами статичної рівноваги на певний момент часу. В точці В рівновага нестійка, бо якщо І>Ia i I<Ib, то заощадження перевищують інвестиції і на Рблаг утворюється надлишок , який сприятиме дальшому скороченню в-ва.

Якщо y>yb, але y<yc, то через перевищення обсягів інвестицій над заощадженнями виникає дефіцит благ, який стимулює розширення в-ва.

В точках А і С рівновага стійка, і відхилення від А і С вправо приводить до надлишку благ і скорочення в-ва, а відхил вліво приводить до дефіциту на Р і розширення в-ва.

Точка А характеризується недостатнім обсягом І¢, якого не досить навіть для повного заміщення зношеного капіталу. Скорочення діючого капіталу через деякий час збільшить схильність до інвестицій, попит на інвестиції зросте, що відобразиться зрушенням кривої І¢ в гору.

Точка С характеризує рівновагу при високій економічної активності і якщо такий стан триває довгий час, то в результаті досягнення оптимального розміру капіталу попит на І¢ почне спадати, що відобразиться зрушенням графіка І вниз.

Аналогічно рівновага короткого періоду може порушуватися і через зміну ГСЗ.