Розділи

8.2.2. Класифiкацiя i аналiз помилок в економiчнiй iнформацiї

Помилки виникають на будь-якому етапi функцiонування автоматизо­ваної інформаційної системи. Їх можна роздiлити на двi групи:

1)  помилки персоналу IС, зумовленi психофiзiологiчними можливостя­ми людини, об'єктивними причинами (недосконалiстю моделей поданняiнформацiї,    недостатньою    квалiфiкацiєю    персоналу,    недосконалiстютехнiчних    засобiв    тощо)    i    суб'єктивними    причинами    (недбалiстю,безвiдповiдальнiстю    деяких    користувачiв,    навмисним    спотвореннямiнформацiї, поганою органiзацiєю працi тощо);

2)    помилки,   викликанi   несправнiстю   технiчних   засобiв   системи(пов'язанi з несправнiстю обладнання, невiдповiднiстю його до технiчнихнорм, порушенням необхiдних умов роботи технiчних засобiв i зберiганнямашинних носiїв iнформацiї, з фiзичним зношуванням елементiв i вузлiвтехнiчних засобiв, рiзного роду завадами тощо).

Iнколи виявляють помилки на входi даних, тобто помилки, якi виника­ють у зовнiшньому середовищi, поза системою, що розглядається, i посту­пають в неї у складi вхiдних даних.

Знаючи джерело помилок, частоту їх повторення, можна передбачити методи боротьби з ними.

Методи контролю орфографiчних помилок основанi на введеннi надли-шковостi у вхiдне повiдомлення. Надлишковiсть може вводитись у виглядi надлишкового розряду.

Є три основнi способи побудови надлишкових кодiв:

        використання ознак дiлення числа на деяку наперед задану (вибра­ну) основу N;

        заборона використання деякої частини реквiзитiв;

        заборона використання деякої сукупностi символiв при побудовiреквiзиту.

Використання надлишкового коду для контролю достовiрностi передачi iнформацiї можна спрощено представити наступним чином. Джерело пере­дає по каналу iнформацiю, яка складається iз смислової частини i однієї чи кiлькох надлишкових ознак, зв'язаних певним чином з iнформацiйними знаками. Приймач iнформацiї здiйснює перевiрку наявностi даного зв'язку. Якщо достовiрнiсть iнформацiї при передачi порушена, то залежнiсть теж порушується, що i є ознакою наявностi помилки.

Методи контролю при обробцi iнформацiї класифiкують за рiзними па­раметрами:

•   за кiлькiстю основних операцiй, охоплених контролем:

1)      одиничний (одна операцiя);

2)      груповий (група послiдовних операцiй);

3)      комплексний (контроль якогось етапу обробки даних);

86

•   за частотою контролю:

1)      неперервний;

2)  циклiчний;

3)      перiодичний;

4)  разовий;

5)      вибiрковий;

6)  по вiдхиленнях;

за часом контролю:

1) до виконання основних операцiй;

2) одночасно з ними;

3) в промiжках мiж основними операцiями;

4) пiсля основних операцiй;

за видом обладнання контролю:

1)      вбудований;

2)      контроль з допомогою додаткових технiчних засобiв;

3)      безапаратний;

•   за рiвнем автоматизацiї:1)ручний;

2)       автоматизований;

3)       автоматичний.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43  Наверх ↑

Кращі книги