Розділи

7.5. Ефективність людино-машинної взаємодії в ІС

7.5.1. Ергономічна складова ефективності ІС

Ефективність людино-машинної взаємодії в ІС тісно пов'язана з ерго­номікою. Термiн "ергономiка" запропонований в 1949 роцi в Оксфордi англiйськими вченими i прийнятий в квiтнi 1959 року Мiжнародною ерго­номiчною асоцiацiєю.

Цей термiн виявився найбiльш вдалим зi всiх пропонованих: у Францiї ергономiка довго називалась "психотехнiкою", а в Нiмеччинi — "антропо-технiкою", в Росiї - "ергологiєю".

Ергономiка (вiд грецького "ergon" — робота i "nomos" — закон) — це нау­ка, яка вивчає людину чи групу людей та їх дiяльнiсть в умовах сучасного виробництва з метою оптимiзацiї знарядь, умов i процесу працi. Основний предмет її вивчення - системи "людина-машина".

Моральний аспект цiєї науки мiстить:

1)       пiдвищення ефективностi функцiонування систем "людина-машина";

2)       охорона здоров'я людини;

3)       гармонiйний розвиток особистостi людини, зайнятої у виробничомупроцесi.

В основi всiєї ергономiки лежить антропоцентрична концепцiя, яка включає ергономiчнi дослiдження, ергономiчне проектування i ергономiчнi випробовування.

Ергономiчнi дослiдження, в процесi яких нагромаджуються знання про реальну дiйснiсть, можуть проводитись i на математичних моделях про­цесiв. Ця iнформацiя використовується при ергономiчному проектуваннi. Ергономiчнi випробовування виявляють всi прорахунки проектувальникiв i ставлять новi вимоги перед дослiдниками.

Всi системи "людина-машина" (СЛМ) ергономiка подiляє на простi i складнi. Складнiсть системи визначається в першу чергу складнiстю про­цесiв перетворення предметiв працi в продукт працi i складнiстю знарядь працi, з допомогою яких проводяться цi перетворення.

Надiйнiсть СЛМ визначається як властивiсть системи виконувати функцiї, зберiгаючи в часi значення встановлених показникiв у заданих ме­жах при заданих умовах експлуатацiї.

Надiйнiсть СЛМ є комплексною властивiстю, яка залежно вiд призна­чення СЛМ i умов її експлуатацiї може включати безвiдмовнiсть, обслуго-вуванiсть, ремонтопридатнiсть, довговiчнiсть, збережуванiсть окремо чи у певному поєднаннi цих властивостей як для системи, так i для її частин.

В процесi створення i експлуатацiї СЛМ повинен бути встановлений i забезпечений необхiдний рiвень надiйностi системи з врахуванням ерго­номiчних факторiв, а саме:

        СЛМ — це багатофункцiональнi системи, до складу яких входятьтехнiчнi засоби, оперативний i обслуговуючий персонал;

        СЛМ є вiдновлюваними i обслуговуваними системами, розрахова­ними на тривале функцiонування;

        СЛМ     можуть     мати     структурне,     iнформацiйне,     часове     iфункцiональне резервування, тому надiйнiсть системи в цiлому мо­же бути вищою вiд надiйностi її складових частин;

        наявнiсть оперативного i обслуговуючого персоналу та користувачiвв системi може як збiльшувати загальну надiйнiсть виконання зада­них функцiй, так i зменшувати її залежно вiд органiзацiї обслугову­вання i експлуатацiї системи;

        в процесi функцiонування СЛМ вiдбувається пристосування (взає­модiя) людини i машини, що дозволяє як пiдвищити, так i знизитинадiйнiсть СЛМ;

        рiвень надiйностi СЛМ в значнiй мiрi визначає ефективнiсть всієїінформаційної системи.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43  Наверх ↑

Кращі книги