Розділи

3.3. Синтетичні й аналітичні рахунки. Субрахунки. Кореспонденція рахунків. Оборотні відомості. Позабалансові рахунки.

За способом групування та узагальнення облікових даних бухгалтерські рахунки поділяються на синтетичні й аналітичні.

Синтетичні рахунки – це балансові рахунки, що узагальнюють облік господарської діяльності підприємства. Синтетичні рахунки призначені для обліку інформації в узагальненому вигляді і в грошовому вимірнику. Облік наявності та змін сукупностей економічно однорідних господарських засобів і джерел їх утворення в грошовому вимірникові називається синтетичним обліком. Облік на синтетичних рахунках використовують при заповненні балансу підприємства і відповідних форм звітності. До синтетичних рахунків належать рахунки: “Основні засоби”, “Нематеріальні активи”, “Виробничі запаси”, “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” та ін.

Для детальної характеристики об’єктів бухгалтерського обліку використовують аналітичні рахунки, в яких крім вартісного вимірника використовують натуральні й трудові вимірники. Прикладом аналітичних рахунків можуть бути: до синтетичного рахунка “Основні засоби” – “Споруда № 1”, “Споруда № 2” та ін.; до синтетичного рахунка “Сировина і матеріали” – “Вода”, “Хімікати” та ін. Облік наявності та змін окремих видів і об’єктів господарських засобів та джерел їх утворення з використанням різних вимірників називається аналітичним обліком.

Між синтетичними й аналітичними рахунками нерозривний зв’язок, тобто на аналітичних рахунках відображаються ті ж зміни, що й на синтетичних, але більш докладно, значення дебету і кредиту кожного аналітичного рахунка те ж саме, що і синтетичного; сума сальдо, сума оборотів на дебеті, сума оборотів на кредиті всіх аналітичних рахунків даної групи відповідно дорівнюють сальдо, обороту на дебеті і обороту на кредиті синтетичного рахунка. Тому загальні підсумки записів на аналітичних рахунках мають відповідати сумам, записаним на синтетичних рахунках бухгалтерського обліку.

Усі господарські операції відображаються на синтетичних і аналітичних рахунках бухгалтерського обліку з використанням методу подвійного запису, тобто кожна операція водночас записується на двох взаємопов’язаних рахунках в одній і тій же сумі – по дебету одного рахунка і водночас по кредиту другого. Ці записи дають змогу досягти рівності активу і пасиву бухгалтерського балансу. Подвійний запис, що відображає відповідний взаємозв’язок між бухгалтерськими рахунками прийнято називати кореспонденцією рахунків.

Для більшої деталізації до синтетичного обліку нерідко вводяться субрахунки. Субрахунок – це синтетичний рахунок другого порядку. Характерна особливість субрахунків полягає в тому, що на них немає необхідності робити записи. Дані на субрахунках одержують групуванням аналітичних рахунків при складанні оборотних відомостей.

Для контролю за правильністю й відповідністю записів по синтетичних і аналітичних рахунках щомісяця складаються оборотні відомості, в яких відображаються початкові й кінцеві залишки та операції по дебету і кредиту даного синтетичного рахунка, виконані за даний звітний період.

До позабалансових рахунків належать рахунки “Орендовані необоротні активи”, “Активи на відповідальному зберіганні”, “Контрактні зобов’язання”, тобто рахунки, на яких обліковуються цінності, що не належать нашому підприємству; метод подвійного запису не використовується; при надходженні матеріальних цінностей позабалансовий рахунок дебетується, а при використанні – кредитується.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68  Наверх ↑

Кращі книги