Розділи

5.1. Організація бухгалтерського фінансового обліку та податкова політика на підприємстві.

Нормативною базою, що регулює організацію та методологію бухгалтерського обліку є:

Національні стандарти бухгалтерського обліку.

Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

Закон України “Про податок на додану вартість”.

Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Вказівки про склад та порядок заповнення облікових регістрів малими підприємствами.

Наказ Міністерства фінансів України “Про зміни та доповнення до нормативних документів з бухгалтерського обліку”.

Типове положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції.

Рекомендації по бухгалтерському обліку валових витрат і валових доходів.

 Наказ Міністерства фінансів України “Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції з його застосування”.

Порядок організації та ведення бухгалтерського обліку на підприємствах визначається розділом 3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”. Ведення бухгалтерського обліку на підприємстві здійснюють головний бухгалтер (на малому підприємстві) або бухгалтерія під керівництвом головного бухгалтера.

Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні:

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно від дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належить до компетенції власника або уповноваженого органу відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку за забезпечення фінансування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів, звітності протягом встановленого терміну.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації.

Підприємство самостійно:

Визначає облікову політику підприємства;

Розробляє систему і форми управлінського обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів;

Затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку;

Може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення.

Керівник підприємства зобов’язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства:

Забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановленні строки фінансової звітності;

Організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

Бере участь в оформленні матеріалів, пов’язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства;

Забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях.

Організація бухгалтерського обліку на підприємстві ґрунтується на застосуванні загальноприйнятих у міжнародній практиці передумов та принципів.

Передумовами бухгалтерського обліку є:

Самостійність і незалежність підприємства;

Безперервність діяльності підприємства;

Грошовий вираз усіх господарських операцій;

Можливість поділу безперервної діяльності підприємства на звітні періоди і періодичність виявлення результатів діяльності.

Бухгалтерський облік здійснюється на основі таких принципів:

Двоїстості господарських фактів;

Фактичної собівартості, що передбачає оцінку активів підприємства за фактичними витратами на їх власне виробництво чи придбання;

Визнання доходів;

Розмежування доходів і витрат між періодами та узгодження доходів звітного періоду з витратами, завдяки яким одержані ці доходи;

Повноти відображення всіх господарських операцій і виробничих процесів;

Достовірного і точного подання фінансової звітності;

Обережності й передбачливості, згідно з чим передбачені потенційні збитки, сумнівна заборгованість клієнтів, знецінення активів тощо, мають бути відображені у результатах звітного періоду;

Постійності, тобто незмінності прийнятої методології відображення окремих господарських операцій та оцінки майна протягом поточного року.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68  Наверх ↑

Кращі книги