Розділи

2. Облік нематеріальних активів.

 Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи і розкриття її у фінансовій звітності визначає П(С)БО 8 "Нематеріальні активи".

Нематеріальні активи - це немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам.

Гудвіл - це перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів та зобов'язань на дату придбання. Зазначена різниця може бути як позитивною, так і від'ємною, що в свою чергу призводить до виникнення позитивного або негативного гудвілу.

Під дослідженнями розуміються заплановані підприємством дослідження, які проводяться ним вперше з метою отримання і розуміння нових наукових і технічних знань.

Розробка - це застосування підприємством результатів досліджень та інших знань для планування і проектування нових або значно вдосконалених приладів, продуктів, систем або послуг до початку їх серійного виробництва

або використання.

Група нематеріальних активів - це сукупність нематеріальних активів

однотипних за призначенням та умовами використання.

Не визнаються активом, а відносяться до складу витрат того звітного

періоду, в якому вони були здійснені:

- витрати на дослідження;

- витрати на підготовку та перепідготовку кадрів;

- витрати на рекламу та просування продукції на ринку;

- витрати на створення, реорганізацію та переміщення підприємства або його частини;

- витрати на підвищення ділової репутації підприємства (гудвіл), вартість видань.

Обов'язковою ознакою нематеріального активу є відсутність матеріальної форми відносно будь-якого об'єкту, що приймається на облік, проте, повинні бути документи, що його ідентифікують, тобто підтверджують існування самого об'єкту та права підприємства на його використання в тій чи іншій формі . До таких документів відносяться, насамперед, документи, що описують нематеріальний актив або порядок його використання, а також документи, що підтверджують ті чи інші майнові права підприємства. При цьому право на нематеріальний актив не пов'язане з правом власності на матеріальний об'єкт, в якому він виражений, наприклад, матеріальний носій програм для ЕОМ.

Зарахування нематеріального активу на баланс відбувається на підставі акту про його отримання, після оформлення картки обліку нематеріальних активів.

Бухгалтерський облік наявності та руху нематеріальних активів, прийнятих на баланс, ведеться на рахунках 12 "Нематеріальні активи" та 19 "Негативний гудвіл".

Рахунок 12 "Нематеріальні активи" призначений для обліку і узагальнення інформації про наявність та рух нематеріальних активів. По дебету цього рахунку відображається придбання або отримання в результаті розробки (від інших фізичних або юридичних осіб) нематеріальних активів, а по кредиту - вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством в подальшому економічних вигод від його використання, а також сума уцінки нематеріальних активів.

Рахунок 19 "Негативний гудвіл" призначений для ведення обліку зменшення вартості негативного гудвілу з моменту його виникнення. По дебету рахунку відображається сума негативного гудвілу, яка визнана доходом, а по кредиту - вартість виникнення негативного гудвілу.

Аналітичний облік організовується за видами нематеріальних активів та інвентарними об'єктами, на кожний з яких відкривається картка обліку нематеріальних активів.

Порядок облікових записів щодо надходження нематеріальних активів визначається виходячи з джерела такого надходження. Підприємства можуть купувати нематеріальні активи, одержувати їх безкоштовно або створювати власними силами.

Для обліку витрат підприємства на придбання (створення) нематеріальних активів використовується рахунок 154 "Придбання (створення) нематеріальних активів".

Нематеріальні активи, отримані безоплатно, оцінюються за первісною вартістю, яка дорівнює справедливій вартості на дату отримання цих активів.

При внесенні нематеріальних активів до статутного капіталу підприємства первісною вартістю таких нематеріальних активів визнається

узгоджена засновниками (учасниками) підприємства справедлива вартість. Порядок оцінки внесків учасників до статутного капіталу визначається в засновницьких документах товариства.

Амортизація нематеріального активу нараховується протягом строку корисного використання, але не більше 20 років, за методом, самостійно обраним підприємством, виходячи з умови отримання майбутніх економічних вигод. Проте, якщо такі умови визначити неможливо, то використовують прямолінійний метод.

Порядок застосування методів амортизації визначається згідно з П(С)БО 7 "Основні засоби".

Норми П(С)БО 8 не поширюються на гудвіл. При обліку операцій, пов'язаних із зміною вартості негативного гудвілу, слід використовувати П(С)БО 19 "Об'єднання підприємств".

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42  Наверх ↑

Кращі книги