Розділи

Тема 04. Організація обліку розрахункових операцій

Питання теми.

1. Облік розрахунків по товарних операціях.

2. Облік розрахунків по нетоварних операціях.

 

Інформаційні матеріали теми “Організація обліку розрахункових операцій”

1. Облік розрахунків по товарних операціях.

 

Низька платоспроможність підприємств викликає створення великих обсягів дебіторської заборгованості.

Облік розрахунків з дебіторами регламентується П(С)БО

10 "Дебіторська заборгованість".

Дебіторська заборгованість включає всі вимоги підприємства до інших юридичних і фізичних осіб щодо грошей, товарів чи послуг. У більшості випадків можна визначити два головних види дебіторської заборгованості:

товарну і нетоварну (неопераційну).

Операції називаються товарними, якщо мова йде про оплату продукції

(яка має натурально-речову форму), робіт та послуг. Тобто товарна дебіторська заборгованість виникає внаслідок звичайної операційної діяльності підприємства, яка може передбачати продаж товарів, виконання

робіт, надання послуг.

Розрахунки з покупцями та замовниками відносяться до товарних у

відповідності до визначення.

Покупці - це фізичні або юридичні особи, які купують товари (роботи,

послуги).

Замовники - це учасники договору, на підставі замовлення яких

виготовляється конкретна продукція, надаються послуги, виконуються

роботи іншим учасником договору.

Товарна дебіторська заборгованість відноситься до короткострокової

(поточної).

Поточна дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості,

яка виникає під час нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти .місяців з дати балансу.

За строками платежу дебіторська заборгованість класифікується на відстрочену (строк здійснення обов'язків по якій ще не настав) і прострочену (строк здійснення обов'язків по якій вже настав).

Безнадійна дебіторська заборгованість також відноситься до поточної дебіторської заборгованості (п. 4 П(С)БО 10).

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і оцінюється за первісною вартістю (п. 6 П(С)БО 10).

На сьогоднішній день в Україні розповсюджений такий вид розрахунків, як бартерні операції.

Товарообмінна (бартерна) операція -це господарська операція суб'єкта підприємницької діяльності, яка передбачає розрахунок за продану продукцію (товари, роботи, послуги) в іншій, ніж грошовій формі, включаючи різні види погашення (заліку) взаємозаборгованості між сторонами господарської операції без проведення грошових розрахунків, тобто розрахунок між суб'єктами товарообмінної операції передбачає еквівалентний за вартістю обмін одних товарів (робіт, послуг) на інші.

Для обліку товарної дебіторської заборгованості використовується рахунок 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками".

Рахунок 36 активний, балансовий, призначений для обліку розрахунків. На ньому відображається узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи та надані послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселем.

По дебету рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у тому числі на виконання бартерних контрактів), яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов'язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів і включені до вартості реалізації, по кредиту - сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, в касу та інші види розрахунків. Сальдо рахунку дебетове і відображає заборгованість покупців та замовників за одержану продукцію (роботи, послуги).

До рахунку 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками" відкриваються

такі субрахунки:

361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями"

362 "Розрахунки з іноземними покупцями".

Субрахунок 361 призначений для обліку розрахунків з покупцями, що знаходяться на митній території України. На ньому обліковуються розрахунки по пред'явлених покупцям та замовникам та прийнятих банком до оплати розрахункових документах за відвантажену продукцію (товари), проведені роботи,надані послуги.

Субрахунок 362 призначений для обліку розрахунків з іноземними покупцями і замовниками по експортних операціях. На ньому ведеться облік сум, аналогічних тим, що обліковуються на субрахунку 361.

 Основними джерелами інформації для контролю розрахункових відносин по товарних операціях служать первинні документи з обліку розрахунків з покупцями і замовниками.

Порядок та форми розрахунків між постачальником та покупцем визначаються в господарських договорах. Це найбільш розповсюджена підстава виникнення зобов'язань, основна форма реалізації говарно-грошових відносин в ринковій економіці.

В основі обліку експортних угод без участі посередника лежить договір поставки. За ним українська сторона може отримувати грошові кошти від іноземного покупця до або після відвантаження експортної продукції.

При здійсненні товарообмінних (бартерних) операцій сторони укладають договори, в яких визначають строки взаємних поставок товарів, обов'язки сторін по виконанню умов договору та відповідальність сторін у випадку порушення прийнятих зобов'язань.

На суми оплати за відвантажену продукцію, виконані роботи та надані послуги підприємство надає розрахункові документи покупцю або замовнику . При відвантаженні товару (виконанні робіт, наданні послуг) по бартерному обміну в обов'язковому порядку складають рахунки-фактури, накладні, акти тощо, в яких зазначається окремим рядком сума податку на додану вартість, дата складання, найменування і адреса постачальника та покупця.

Побудова аналітичного обліку повинна забезпечити облік отримання даних про заборгованість, строк сплати по якій ще не настав, а також заборгованість, не сплачену в строк.

Аналітичний облік розрахунків з покупцями і замовниками ведеться за кожним покупцем та замовником, за кожним пред'явленим до сплати рахунком.

На субрахунку 362 "Розрахунки з іноземними покупцями", крім того, аналітичний облік ведеться в гривнях та валюті, обумовленій договором.

Важливим у методології бухгалтерського обліку є момент визнання доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, інших активів), що визначається відповідно до П(С)БО 15 "Дохід".

На суму оплати за відвантажену продукцію, виконані роботи та надані послуги вітчизняним та іноземним покупцям і замовникам та по нарахованому ПДВ на виручку складаються бухгалтерські проводки - Д-т рах. 361 (362), К-т рах. 70 та Д-т рах 70, К-т рах. 64.

При погашенні покупцями і замовниками своєї заборгованості складаються бухгалтерські проводки:

- в разі погашення грошовими коштами Д-т рах. 30, 31, К-т рах. 36;

- в разі погашення векселем Д-т рах. 34, 51, К-т рах. 36;

- в разі попереднього отримання авансу Д-т рах. 681, К-т рах. 36

Обліковими регістрами по рахунку 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками" є журнал-ордер № 11 та відомість № 16, в якій дані представлені в аналітичному розрізі.

В журналі-ордері № 11 відображається лише кредитовий оборот по рах. 36. Відомість № 16 ведеться в розрізі кожного окремого покупця і замовника. По ній бухгалтер може взяти детальну інформацію по кожному покупцю.

В балансі залишки по статтях дебіторської заборгованості відображаються в залежності від терміну погашення (в межах року чи більше) за різними статтями.

Таким чином, при складанні звітності підприємство повинно аналізувати стан дебіторської заборгованості з метою поділу її на поточну і довгострокову.

Оскільки активи повинні відображатись за вартістю, що реально може бути отримана від їх використання, продажу або погашення, дебіторська заборгованість наводиться в балансі одночасно із зазначенням резерву сумнівних боргів. Заборгованість, зменшена на величину резерву, відображає кількість грошей, що дійсно можуть надійти на підприємство. При цьому необхідно правильно розрахувати резерв сумнівних боргів.

Поточна дебіторська заборгованість покупців та замовників за надані їм продукцію, товари, роботи або послуги (крім заборгованості, яка забезпечена векселем) відображається в статті балансу "Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги.” До підсумку балансу включається чиста реалізаційна вартість.

Чиста реалізаційна вартість - сума поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги за вирахуванням резерву сумнівних боргів.

Згідно з П(С)БО 2, ця сума на балансі підприємства визначається шляхом віднімання від загальної суми дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги резерву сумнівних боргів, тобто тієї суми заборгованості, за якою існує невпевненість у погашенні її боржником.

Зміни в розмірах поточної дебіторської заборгованості відображаються у Звіті про рух грошових коштів підприємства.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42  Наверх ↑

Кращі книги