Розділи

ТЕМА 1.2. Облік купівлі іноземної валюти

ПИТАННЯ ТЕМИ ТА ОСНОВНІ ТЕРМІНИ

  • визначення іноземної валюти та її складові;
  • документальний облік;
  • синтетичний облік.

Основні терміни теми: крос-курс, валютні кошти, еквіваленти грошових коштів, іноземна валюта, СВІФТ.

ІНФОРМАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ ТЕМИ Визначення іноземної валюти та її складові

Ефективність обліку ЗЕД обумовлена, перш за все, правильним використанням курсів валют, формуванням курсових різниць, а також їх відображенням чи в бухгалтерському, чи в податковому обліку.

Визначення іноземної валюти з точки зору існуючої системи обліку ускладнено сукупністю нормативних документів, про що свідчить проведений аналіз за даними таблиці 1.2.1. Таблиця 1.2.1. Аналіз визначень іноземної валюти за основними сучасними нормативними документами.

№ за п.

Назва документа

Визначення іноземної валюти

1

ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 р.

Валюта готівкою, грошові знаки (банкноти, білети державної скарбниці, монети), які знаходяться в обігу і є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені або ті, які вилучаються з обігу, але підлягають обміну на гршові знаки, що знаходяться в обігу.

2

Декрет КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю » від 19.02.93 р.

Іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що знаходяться в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які знаходяться в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірінгових) одиницях, що знаходяться на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України.

3

П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів» від 10.08.00 р.

Валюта інша, ніж валюта звітності.

Як видно з таблиці 3, саме Декрет КМУ від 19.02.93 р. розглядає іноземну валюту більш повно з точки зору її конкретизації: як аналітичний її склад; як платіжний документ в міжнародних розрахункових операціях; як залишки на рахунках та вкладах в банківських кредитних установах на території України та за її межами. Тому в умовах національного нормативноправового середовища іноземну валюту як об’єкт обліку треба розглядати через її складові, а саме:

· як грошові кошти, що регулюються П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, П(С)БО 2 “Баланс”, П(С)БО 4 “Звіт про рух грошових коштів”;

· дати перерахунку іноземної валюти у національну до 01.01.2001 року – згідно “Положення з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті”, після 01.01. 2001 року – згідно П(С)БО 21 “Вплив змін валютних курсів”; докладний склад іноземної валюти – згідно Класифікатора іноземних валют, що затверджено постановою Правління НБУ від 04.02.98 року “Про затвердження Класифікатора іноземних валют”;

· визначення курсових різниць в бухгалтерському обліку – якщо витрати, то вони регулюються П(С)БО 16 “Витрати”; якщо доходи, то підпадають під дію П(С)БО 15 “Дохід”.Зв’язок з конкретним видом діяльності обумовлює певний порядок обліку відповідних курсових різниць згідно П(С)БО 21 “Вплив змін валютних курсів”;

· визначення курсових різниць в податковому обліку – як валові витрати або як валові доходи - регулюється ЗУ “Про оподаткування прибутку підприємств”;

· як елемент фінансової звітності, що регулюється ЗУ “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 року;

· як елемент податкової звітності, що визначається ЗУ “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Документальний облік

В загальному порядку здійснення ЗЕД операції щодо іноземної валюти розподіляються на операції з її купівлі та операції з її продажу. Грошові кошти у валюті України, призначені резидентом для купівлі іноземної валюти, які відносяться до групи 1 Класифікатора іноземних валют, можуть бути перераховані тільки з основного поточного рахунка або кредитного рахунка. Резиденти України купляють іноземну валюту через банки, в яких вони обслуговуються, на УМВБ (Українська міжбанківська валютна біржа ) та КМВБ( Кримська міжбанківська валютна біржа), вони складають Міжбанківський валютний ринок України, (далі – МВРУ ) на підставі окремих документів. Сукупність таких документів розподіляється на дві групи, що представлені в таблиці 1.2.2.

Таблиця 1.2.2. Документи, що подаються до банку для купівлі іноземної валюти. 

№ з.п.

При розрахунках за торговельними операціями

При розрахунках за неторговельними операціями

1

Договір з неризедентом, оформлений відповідно до вимог чинного законодавства України, або інший документ, який згідно із чинним законодавством України має силу договору.

Заявки з розрахунком витрат:

· на відрядження за кордон;

· на експлуатаційні витрати транспортних засобів, що виконують рейси за кордон.

2

ВМД в разі, якщо товар ввезений на територію України (ВМД, за якими здійснене митне оформлення тимчасово ввезених вантажів під зобов’язання про їх зворотне вивезення, не є підставою для купівлі іноземної валюти ).

Документи, які мають силу договору і можуть використовуватися контрагентами-нерезидентами згідно з міжнародною практикою:

· для оплати участі в міжнародних виставках, конгресах, симпозіумах, конференціях та інших міжнародних зустрічах;

· для оплати за навчання, лікування, патентування тощо;

· для сплати митних платежів;

· для здійснення платежів за користування авторськими правами;

· для відшкодування витрат судових, арбітражних, нотаріальних, правоохоронних органів іноземних держав.

3

Акт здачі-прийому виконаних робіт (наданих послуг) або інший документ, який свідчить про надання послуг, виконання робіт. 

Укладені трудові договори (контракти) з нерезидентами.

4

Документи, передбачені при документарній формі розрахунків (акредитив, інкасо)

Рішення судів про сплату за межі України пенсій, аліментів, штрафів тощо.

5

Довідка ДПА, у якій резидент зареєстрований як платник податків, із зазначенням інформації про основний поточний рахунок резидента у гривнях та поточний рахунок в іноземній валюті, який визначений резидентом як рахунок, з якого здійснюються всі перерахування з метою виконання зобов’язань резидента перед нерезидентоми в цій іноземній валюті ( строк дії довідки – 90 днів ). 

Угоди між пенсійними фондамипро переказ за межі України пенсій в іноземній валюті.

6

 -

Угоди між поштовими адміністраціями про сплату за межі України поштових переказів.

На оригіналах документів, на підставі яких була куплена іноземна валюта для здійснення торговельних операцій, проставляється відмітка уповноженого банку про обсяг придбаної валюти. Копії цих документів із зазаначеною відміткою засвідчуються печаткою та підписом керівника (заступника керівника ) суб’єкта господарювання або нотаріусом ( копія ВМД засвідчується круглою гербовою печаткою і підписом керівника відповідної митниці) та зберігаються в уповноваженому банку.

На МВРУ суб’єкти ЗЕД з метою виконання зобов’язань у сфері інвестиційної діяльності в іноземній валюті для її купівлі подають такі документи:

· кредитну угоду (угоду позики), яка свідчить пр необхідність виконання юридичними та фізичними особами зобов’язань в іноземній валюті, довідка з іноформацією про стан погашення заборгованості за кредитом (позикою) та документи, передбачені чинним законодавством щодо легітимності виконання таких зобов’язань ( реєстраційні свідоцтва, індивідуальні ліцензії НБУ, гарантії КМУ тощо);

· договір про інвестиційну діяльність, у тому числі про інвестиційну діяльність без створення юридичної особи, документ про фактичне внесення інвестиції, які свідчать про правомірність переказу за кордон прибутку (доходу), отриманого нерезидентом на законних підставах В Україні; копія рішення загальних зборів засновників діючих в Україні підприємств з іноземними інвестиціями про розподіл прибутку; копія декларації про прибуток підприємства з відміткою ДПА про її прийняття; копія податкового звіту про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи та копія декларації про прибуток з відміткою ДПА про їхнє прийняття;

· виписки з рахунку клієнта банку про надходження іноземної валюти ( з копією S.W.I.F.T. – повідомлення тошо) та підтвердження конвертації її у гривні для придбання облігацій внутрішньої державної позики, довідка депозитарію НБУ або уповноваженого банку, Про внесення змін до Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 22.10.98 року введений збір на обов'язкове пенсійне страхування в розмірі 1 % від суми гривень, витраченої на придбання іноземної валюти без урахування комісійної винагороди і маржі по даній операції. Тобто підприємство одночасно з пере­рахуванням коштів на купівлю іноземної валюти подає до банку платіжне доручення на суму збо­ру, яку необхідно сплатити до Пенсійного фонду України з операції купівлі іноземної валюти. Ураховуючи, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування є обов'язковим платежем згідно зі статтею 14 Закону Укоаїни «По систему оподат­кування», то сплата до Пенсійного фонду 1 % від суми операції з купівлі-продажу валюти включаєть­ся до складу валових витрат згідно довідка уповноваженого банку про сплату податку до бюджету з доходу, отриманого нерезидентом на території України ( копія платіжного доручення, згідно з яким здійснено перерахування коштів ) у випадках, передбачених законами України;

· депозитарний договір, ощадна книжка, ощадний (депозитний) сертифікат, які підтверджують необхідність виконання уповноваженим банком зобов’язань в іноземній валюті перед власником депозиту (вкладу); 

· усі види договорів про забезпечення вико­нання зобов'язань в іноземній валюті та до­говори, для забезпечення виконання яких останні видані.

Підставою для купівлі іноземної валюти на МВРУ з метою виконання зобов'язань за операціями, що потребують отримання індивідуальних ліцензій (дозволів) НБУ, є індиві­дуальні ліцензії (дозволи) НБУ на здійснення операцій з валютними цінно­стями, видані згідно з пунктом 4 статті 5 Декрету «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», які передбачають купівлю іноземної ва­люти, та документи, передбачені умовами цих ліцензій (дозволів) згідно п. 2.14 «Правил здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України” від 18.03.99 року.

Іноземна валюта, придбана у встановленому порядку через уповноважені банки та уповнова­жені кредитно-фінансові установи на МВРУ, по­винна бути використана резидентом протягом п'яти робочих днів із часу зарахування її на його поточний валютний рахунок на цілі, указані в заяві на ку­півлю іноземної валюти, лише за реквізитами кон­тракту, який був підставою для допуску на участь у торгах на біржах.

Придбана іноземна валюта може бути перера­хована резидентом для виконання власних зобо­в'язань перед нерезидентами лише з поточного рахунка в іноземній валюті, який визначений ре­зидентом як рахунок, з якого здійснюються всі перерахування з метою виконання зобов'язань резидента перед нерезидентами в цій іноземній валюті (п. 2.16 «Правил здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України”).

У разі порушення резидентами строків пере­рахування придбана іноземна валюта продається уповноваженим банком протягом п'яти робочих днів на МВРУ. При цьому позитивна курсова різни­ця, що може виникнути за такою операцією, щоквартально спрямовується до Державного бюджету України, а від'ємна курсова різниця відноситься на результати господарської діяль­ності резидента.

У разі повернення на адресу резидента коштів в іноземній валюті, куплених на МВРУ та перера­хованих на користь нерезидента, у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання частково або повністю не виконані, ці кошти не можуть бути використані з іншою метою і підлягають продажу з розподіль­чого рахунка. Обмеження щодо строку продажу іноземних валют не поширюється на іноземні валюти, які не належать до першої групи Кла­сифікатора іноземних валют.

Придбана на біржі іноземна валюта та інозем­на валюта, що знаходиться на рахунках клієнтів, яка відноситься до першої групи Класифікатора інозем­них валют, може бути перерахована за межі Укра­їни лише з основного поточного валютного ра­хунка в іноземній валюті або з кредитного рахун­ка в іноземній валюті (без наявності довідки Державної податкової адміністрації) з урахуван­ням вимог постанови Правління НБУ “Про затвердження Класифікатора іноземних валют” від 04.02.98 року.

Синтетичний облік

У бухгалтерському обліку купівля іноземної валюти відображається відповідно до Плану рахунків від 30.11.99 року. Для обліку іноземної валюти на рахунках в установах банків використовується активний рахунок 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті". До нього відкриваються такі субрахунки:

— 3121 "Поточні рахунки в іноземній валюті у країні";

— 3122 "Поточні рахунки в іноземній валюті за кордоном";

— 3123 "Транзитні поточні рахунки в іноземній валюті".

Перелік саме таких основних субрахунків обумовлено дією постанови Правління НБУ «Про проведення обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті на користь резидентів – юридичних осіб» від 04.09.98 року. В практиці українських підприємств може бути використаний рахунок 314 “Інші рахунки в банку в іноземній валюті”.

Для обліку операцій по валютному рахунку ве­деться відомість аналітичного обліку на кожний вид валют, що, в свою чергу, дозволяє на вимогу підприємства відкривати по кожній валюті відповідні субрахунки. Кількість субрахунків до названих трьох субрахунків не обмежена, тому четвертий знак встановлюється підприємством самостійно. Наприклад: підприємство у сфері ЗЕД використовує такі іноземні валюти, як російські рублі, долари, євро. З метою посилення контролю за рухом валют можна відкрити такі субрахунки:

31211 – «Поточні рахунки в іноземній валюті у країні в доларах»;

31212 – «Поточні рахунки в іноземній валюті у країні у євро»;

31213 – «Поточні рахунки в іноземній валюті у країні в російських рублях» і т. д..

У податковому обліку купівля іноземної валю­ти не змінює ні суму валового доходу, ні суму валових витрат (п. 7.3.4 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»).

На умовному числовому прикладі розглянемо порядок відображення в бухгалтерському і по­датковому обліку купівлі іноземної валюти.

Приклад.

Підприємство перераховує уповноваженому банку: для купівлі 10 000 доларів США -59800 грн.;

— збір до Пенсійного фонду - 598 грн.

— курс купівлі - 5,98;

— комісійна винагорода- 299,0 грн.( кожний банк визначає самостійно, наприклад, 0,5%). 

Таблиця 1.2.3. Облік операцій з купівлі іноземної валюти за гривні.

№ за п.

Назва документа

Визначення іноземної валюти

1

ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 р.

Валюта готівкою, грошові знаки (банкноти, білети державної скарбниці, монети), які знаходяться в обігу і є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені або ті, які вилучаються з обігу, але підлягають обміну на гршові знаки, що знаходяться в обігу.

2

Декрет КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю » від 19.02.93 р.

Іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що знаходяться в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які знаходяться в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірінгових) одиницях, що знаходяться на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України.

3

П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів» від 10.08.00 р.

Валюта інша, ніж валюта звітності.

Слід вказати на те, що комісійна винагорода та збір до Пенсійного фонду в бухгалтерському обліку включаються до складу витрат залежно від функціонального призначення придбаної іноземної валюти: якщо валюта купляєтья для торговельних операцій і пов’язаних в майбутньому з придбанням товарів, сировини, обладнання, що будуть використані у виробництві, то названі витрати повинні відображатися у складі загальновиробничих витрат на відповідному рахунку 91; якщо валюта буде використана для неторговельних операцій, то зазначені витрати відображаються у складі адміністративних витрат на рахунку 92.

При відсутності національної валюти на поточному рахунку банка та гострою необхідністю придбання іноземної валюти су’єкт ЗЕД може придбати необхідну інвалюту за іншу інвалюту.

Облік такого виду придбання валюти відображено в таблиці 1.2.4.

Придбання валюти для будь-яких цілей підприємством трактується як його витрати, що відповідним чином відображається і в бухгалтерському обліку, і в податковому.

Приклад. Підприємство перераховує 10000 євро ля придбання доларів. Курс НБУ за 1 євро – 5,86 грн. За 1 $- 5,48 грн. Збір до Пенсійного фонду – 1% від гривневої суми, в яку перераховуються євро, комісійна винагорода – 0,5% від тої ж самої суми.

Таблиця 1.2.4. Облік купівлі іноземної валюти за іншу іноземні валюту.

з.п.

При розрахунках за торговельними операціями

При розрахунках за неторговельними операціями

1

Договір з неризедентом, оформлений відповідно до вимог чинного законодавства України, або інший документ, який згідно із чинним законодавством України має силу договору.

Заявки з розрахунком витрат:

· на відрядження за кордон;

· на експлуатаційні витрати транспортних засобів, що виконують рейси за кордон.

2

ВМД в разі, якщо товар ввезений на територію України (ВМД, за якими здійснене митне оформлення тимчасово ввезених вантажів під зобов’язання про їх зворотне вивезення, не є підставою для купівлі іноземної валюти ).

Документи, які мають силу договору і можуть використовуватися контрагентами-нерезидентами згідно з міжнародною практикою:

· для оплати участі в міжнародних виставках, конгресах, симпозіумах, конференціях та інших міжнародних зустрічах;

· для оплати за навчання, лікування, патентування тощо;

· для сплати митних платежів;

· для здійснення платежів за користування авторськими правами;

· для відшкодування витрат судових, арбітражних, нотаріальних, правоохоронних органів іноземних держав.

3

Акт здачі-прийому виконаних робіт (наданих послуг) або інший документ, який свідчить про надання послуг, виконання робіт. 

Укладені трудові договори (контракти) з нерезидентами.

4

Документи, передбачені при документарній формі розрахунків (акредитив, інкасо)

Рішення судів про сплату за межі України пенсій, аліментів, штрафів тощо.

5

Довідка ДПА, у якій резидент зареєстрований як платник податків, із зазначенням інформації про основний поточний рахунок резидента у гривнях та поточний рахунок в іноземній валюті, який визначений резидентом як рахунок, з якого здійснюються всі перерахування з метою виконання зобов’язань резидента перед нерезидентоми в цій іноземній валюті ( строк дії довідки – 90 днів ). 

Угоди між пенсійними фондамипро переказ за межі України пенсій в іноземній валюті.

6

 -

Угоди між поштовими адміністраціями про сплату за межі України поштових переказів.

 УЗАГАЛЬНЕННЯ

Таким чином, при купівлі валюти суб’єкт ЗЕД обгрунтовує відповідними документами факт придбання іноземної валюти залежно від характеру операцій та призначення валюти.

Оплата банку комісійної винагороди та Пенсійному фонду 1% ( цей внесок відмінено по обмінних пунктах, але при безготівковій формі розрахунку за придбану валюту він лишився) складають витрати підприємства поточного періоду, що обліковуються на рахунках 92 “Адміністративні витрати” або 949 “Інші витрати операційної діяльності”.

Література для самоосвіти: 1, 12, 14, 16, 23.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

  1. Поняття валютних коштів.
  2. Визначення іноземної валюти як об’єкту обліку.
  3. Перелік документів для придбання валюти по торгівельних операціях.
  4. Перелік документів для придбання валюти по неторгівельних операціях.
  5. Перелік документів для придбання валюти по інвестиційних операціях.
  6. Особливості синтетичного обліку купівлі іноземної валюти за гривні.
  7. Особливості синтетичного обліку купівлі іноземної валюти за іншу іноземну валюту.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22  Наверх ↑

Кращі книги