Тема 4.1. Облік бартерних операцій за умов початку експортної частини

ПИТАННЯ ТЕМИ ТА ОСНОВНІ ТЕРМІНИ

· Основи обліку.

· Облік бартерних операцій.

Основні терміни теми: бартер, експорт, зустрічна поставка, імпорт.

ІНФОРМАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ ТЕМИ

Основи обліку

Зовнішньоекономічний бартер має наступні риси: бартерні контракти обов’язково повинні мати вартість, перераховану у валюту тої країни, з якою існує такий контракт; основний термін здійснення бартерної угоди - 90 календарних днів з моменту оформлення ВМД на експорт з України. Однак по ліквідних товарах, перелік яких постійно переглядається, чинним законодавством вказаний термін скорочено до 60 днів.

Що стосується формуванню в обліку податку на прибуток , то тут діє таке правило:під час здійснення першої бартерної операції (чи то експорт, чи імпорт) у резидента виникають валові доходи; у момент здійснення зустрічної поставки ( чи то імпорт, чи експорт) - валові витрати.

У ЗУ «Про ПДВ» передбачено, що датою виникнення податкових зобов’язань

під час здійснення бартерних операцій з нерезидентами вважається будь-яка з подій, що відбулась першою: або дата оформлення вивізної (експортної) ВМД, що засвідчує вивезення товарів платником податку; або дата оформлення ввізної (імпортної) ВМД, що засвідчує факт отримання товарів платником податку. Слід підкреслити, що по бартерних операціях, пов”язаних з експортною частиною, підприємства не мають права на бюджетне відшкодування ( по витратах, пов’язаних або з виробництвом продукції, або з придбанням товарів).

Якщо підприємство-резидент першим здійснює поставку за зовнішньоекономічним бартерним контрактом, то в обліку відбивається традиційна схема реалізації матеріальних цінностей, МШП, готової продукції, послуг, товарів із визначенням фінансового результату. Потім фіксується в обліку отримання сировини, МШП, товарів тощо із визначенням ПДВ та наслідками його сплати. Якщо підприємство -резидент першим отримує товари за названим контрактом, то в обліку господарські операції відбиваються у зворотній послідовності. Але в цих двох випадках є загальне, а саме: відсутність розрахунку у грошовій формі, що обумовлює посилення контролю за поточним обліком операцій на рахунках 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» та 362 «Розрахунки з іноземними покупцями». Тим більше, такий підхід випливає із заліку взаємозаборгованості за бартерним контрактом, що здійснюється записом на рахунках бухгалтерського обліку Д-т 632 К-т 362. На дату взаємозаліку обов’язково здійснюється облік курсових різниць з відповідним відображенням або у складі витрат, або у складі доходів підприємстіва.

 При бартерному обміні існує ще один важливий нюанс – обмін може бути здійснений як подібними ( однаковими за призначенням і справедливою вартістю) активами. Від визнання активів подібними чи неподібними залежить відображення в обліку бартерних операцій, оскільки згідно вимог П(С)БО 15 “Дохід” при обміні подібними активами дохід не визнається. Навпаки, при обміні неподібними активами дохід визнається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг, отриманих або належних до одержання підприємством, зменшеною або збільшеною відповідно на суму переданих чи отриманих грошових коштів та їх еквівалентів.

 Отримані запаси в бухгалтерському обліку оприбутковуються за первісною вартістю, яка при проведенні подібного бартеру дорівнює балансовій вартості переданих запасів. Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість.

Якщо обмін здійснюється неподібними активами, то первісною вартістю є справедлива вартість переданих запасів, збільшених ( зменшених) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) в процесі обміну.

Порядок проведення товарообмінних (бартер­них) операцій регулюється Законом України від 23.12.98. р. №351-ХІУ “Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності. Згідно із цим Законом право на проведення товарооб­мінних (бартерних) операцій мають всі особи, визначені як суб'єкти зовнішньо­економічної діяльності.

Установлений законодавством режим здійснен­ня товарообмінних (бартерних) операцій, а також відповідальність за порушення його норм і вимог поширюється на всіх осіб, які здійснюють товарообмінні (бартерні) операції у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Оформляються товарообмінні (бартерні) опе­рації бартерним договором або договором, яким передбачається змішана форма оплати, тобто часткова оплата в натуральній формі. І в тому і в іншому випадку обмін товарами (роботами, послугами) повинен бути збалансований за вар­тістю і не опосередкований рухом коштів у го­тівковій або безготівковій формі.

Зовнішньоекономічний бартерний договір (кон­тракт) укладається у письмовому вигляді і за формою, яка визначена “Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)” від 05.10.95, №75.

Зазначеним Положенням також визначені особ­ливі умови, які повинні бути передбачені бартер­ним зовнішньоекономічним договором (контрак­том).

Ціни на товари (роботи, послуги) можуть виз­начатися суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності на договірних засадах з урахуванням попиту і пропозиції, інших чинників, які діють на відповідних ринках на момент укла­дення зовнішньоекономічного бартерного дого­вору (контракту). У випадку коли предметом бар­терного договору є товари, відносно яких діють індикативні ціни, контрактна ціна визначається на підставі таких цін.

Суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності надана мож­ливість проведення товарообмінної (бартерної) операції на підставі договору, який передбачає змішану форму оплати.

Тому до форми і порядку укладення такого договору також застосовуються певні вимоги.

Так, у розділі "Предмет договору (контракту)" такого договору крім зазначення точного найменування, марки, сорту, товару або кінцевого результату робіт, що виконуються, по­слуг, що надаються, які один з контрагентів зо­бов'язаний поставити (здійснити) іншому в обмін на грошові кошти, буде також указане і точне найменування (марка, сорт) зустрічних поставок товарів або зустрічного виконання робіт (надання послуг) у рахунок виконання зобов'язань.

При укладенні договору зі змішаною формою оплати в розділі "Ціна і загальна вартість договору (контракту)":

1) зазначається ціна одиниці виміру товару і загальна вартість товару або загальна вартість виконаних робіт (наданих послуг), які постачаються згідно з договором з оп­латою грошовими коштами, а також валюта платежу за цей товар (роботи, послуги);

2) загальна вартість поставок, оплата за яки­ми передбачається в натуральній формі, ви­ражається обов'язково в іноземній валюті групи 1 Класифікатора іноземних валют.

У разі експорту високоліквідних товарів за договором, яким передбаче­на оплата таких товарів як грошовими коштами, так і в натуральній формі, терміни повернення валютної виручки та імпортної частини договору (контракту) становлять відповідно 90 і 60 днів.

Товари, що імпортуються за зовнішньоеконо­мічним бартерним договором, підлягають ввезен­ню на митну територію України у терміни, зазна­чені в договорі, але не пізніше 90 (а в разі ек­спорту за бартером високоліквідних товарів - 60) календарних днів з моменту оформлення вивізної (експортної) вантажної митної декларації, а в разі експорту робіт (послуг) - з дати підписання акта або іншого документа, що підтверджує виконання робіт, надання послуг нерезидентові.

У разі порушення суб'єктами ЗЕД термінів ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг), які імпорту­ються за бартерним договором, з них стягується пеня в розмірі 0,3% вартості неотриманих то­варів (робіт, послуг) за кожний день прострочен­ня. Однак загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати розміру заборгованості, що виникла за таким договором.

Якщо ж товари експортуються за договором, яким передбачена змішана форма оплати, пеня стягується за кожний день прострочення в розмірі 0,3% від суми нео­триманої виручки в іноземній валюті, перерахо­ваній у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Пеня нараховується за ненадання або невчасне надання інфор­мації про факт здійснення експорту товарів (робіт, послуг) за бартерним договором. Пеня за вказа­не порушення встановлена в розмірі 1% вар­тості фактично експортованих товарів (робіт, послуг) за кожний день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати вартості експортованих товарів (робіт, послуг).

У разі перевищення термінів повернення то­варів (виконання робіт, надання послуг), які імпор­туються за бартерними договорами, що передбачають виробничу кооперацію, консигнацію, ком­плексне будівництво, поставку складних техніч­них виробів, товарів спеціального призначення, терміни їх повернення можуть бути продовжені на підставі індивідуального дозволу (ліцензії).

Постановою Кабміну України “Про деякі питання регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності“ № 756 від 29.04.99 р. затверджено перелік висо­коліквідних товарів і перелік товарів, операції з якими за зовнішньоекономічними товарообмінними (бартерними) операціями заборонені.

Крім того, цією Постановою визначений Поря­док віднесення бартерних договорів до таких, що передбачають виробничу кооперацію, консигна­цію, комплексне будівництво, поставку складних технічних виробів і товарів спеціального призна­чення. Відповідно до зазначеного Порядку:

1. Бартерні договори відносяться до таких, що передбачають:

1) виробничу кооперацію ¾ у разі, коли за цими договорами здійснюються операції з постав­ки сировини, матеріалів, вузлів, деталей, запасних частин, заготовок напівфабрикатів, комплектуючих та інших виробів галузевого і міжгалузевого призначення, технологічно взаємопов'язаних та необхідних для спільно­го виготовлення кінцевої продукції, а також операції з надання послуг з проектних і ремонтних робіт, технічного обслуговуван­ня та технологічних операцій;

2) консигнацію ¾ у разі коли за цими догово­рами здійснюються операції з реалізації товарів, відповідно до яких одна сторона (консигнатор) зобов'язується за доручен­ням другої сторони (консигнанта) протягом визначеного часу (терміну дії угоди консиг­нації) за обумовлену винагороду продати з консигнаційного складу від свого імені то­вари, які належать консигнанту;

3) комплексне будівництво ¾ у разі коли за цими договорами здійснюються операції з виконання проектних і проектно-пошукових робіт, передачі "ноу-хау" в галузі будівниц­тва та виробництва будівельних матеріалів, конструкцій, виконання будівельно-монтаж­них та спеціальних будівельних робіт, у тому числі виконання договорів про реалізацію проектів за схемою “будувати - експлуату­вати - передавати (Вuild-Ореratе-Тransfer)”, здійснення шефмонтажу та авторського нагляду у будівництві, виконання пускона­лагоджувальних та гарантійних робіт (по­слуг), а також поставки машин і механізмів, матеріалів, обладнання, будівельних конст­рукцій та матеріалів для виконання зазна­чених робіт;

4) поставку складних технічних виробів - у разі коли за цими договорами здійснюються операції з поставки устаткування частина­ми або технічних виробів, що потребують установки, монтажу, налагодження, гаран­тійного обслуговування і введення їх в дію на місці експлуатації, а також складних технічних виробів, термін виготовлення та транспортування яких перевищує 90 днів;

5) поставку товарів спеціального призначен­ня - у разі коли за цими договорами здійснюються операції з поставки товарів, перелік яких визначається Кабінетом Міні­стрів України.

Оскільки у зовнішньоекономічному бартерно­му договорі загальна вартість експортованих товарів і загальна вартість імпортовуваних товарів обов'язково вказуються в іноземній валюті, то такі операції з метою оподаткування прирівнюються до операцій з розрахунками в іноземній валюті, тому оподаткування прибутку від зовнішньоеко­номічних товарообмінних операцій здійснюється відповідно до підпунктів 7.3.3 і 7.3.6 Закону про оподаткування прибутку.

У платника податків дата збільшення валового доходу припадає на звітний період, у якому ра­ніше сталася одна з таких подій: або відванта­ження товарів (виконання робіт, надання послуг), або оприбуткування товару (отримання резуль­татів робіт, послуг).

Такий валовий дохід у податковому обліку відображається як сума заборгованості (дебі­торської або кредиторської), вираженої в іно­земній валюті і перерахованої у гривні за офі­ційним курсом НБУ на дату її виникнення.

Протягом звітного періоду балансова вартість такої заборгованості у податковому обліку в разі зміни курсу Національного банку України не перераховується.

Якщо заборгованість погашається протягом цього ж звітного періоду, то проводиться пере­рахування суми такої заборгованості, вираженої в іноземній валюті, у гривні за офіційним курсом Національного банку України, що діє на дату її погашення, тобто на дату здійснення заключної (балансуючої) операції.

Вартісна різниця, що виникла між сумами за­боргованості на дату її виникнення і на дату її перерахування, збільшує валовий дохід або ва­лові витрати. Одночасно до складу валових вит­рат включається вартість отриманих у рахунок бартерного контракту товарів (робіт, послуг), оскільки це заключна (балансуюча) операція.

Для наступного податкового періоду балансо­ва вартість заборгованості прирівнюється до вар­тості заборгованості в іноземній валюті, перера­хованій у гривні за курсом Національного банку України на останній робочий день звітного пе­ріоду.

Що стосується податку на додану вартість, то датою виникнення податкових зобов'язань при здійсненні товарообмінних операцій з нерезидентами відповідно до підпункту 7.3.4 Закону про ПДВ вважається дата події, що стала­ся першою:

— або дата оформлення вивізної (експорт­ної) митної декларації, що засвідчує вивезення товарів платником податків; дата оформлення документа, що засвідчує факт надання результатів робіт (послуг) нерезидентові,

— або дата оформлення ввізної (імпортної) митної декларації, що засвідчує факт отри­мання платником податків товарів; дата оформлення документа, що засвідчує факт отримання результатів робіт (послуг) платником податків.

Докладне роз'яснення щодо питання оподат­кування товарообмінних (бартерних) операцій у зовнішньоекономічній діяльності наведене в листі Державної податкової адміністрації України від 04.05.99 р. № 6452/7/16-1321 "Про оподаткуван­ня бартерних операцій у зовнішньоекономічних відносинах":

 Так, відповідно до пункту 6.2 статті 6 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" операції з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платниками за межі митних кордонів України, та продажу робіт (послуг), призначених для використання та спо­живання за межами митної території України, обкладаються податком на додану вартість за нульовою ставкою.

Пунктом 11.6 статті 11 зазначеного Закону встановлено тимчасову норму, згідно з якою до 01.01.99 р. (а відповідно до Закону України від 25.12.98 р. № 368-ХІV - до 01.01.2000 р.) у разі вивозу (експорту) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України шляхом бартерних (то­варообмінних) операцій сума ПДВ, сплачена (на­рахована) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), на збільшення податкового кредиту не відноситься, а включається до валових витрат виробництва платника податку.

Право на одержання податкового кредиту під час здійснення бартерних (товарооб­мінних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності, пов'язаних з вивезенням (експортом) товарів за межі митної території України та вве­зенням (імпортом) товарів на митну територію України виникає на дату здійснення кожної із частин заключної (балансуючої) операції в сумі, пропорційній таким частинам. Тобто, якщо при здійсненні зовнішньоекономічної бартерної опе­рації імпортна частина - перша подія, сума ПДВ, сплачена (нарахована) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), включається у валові вит­рати (у разі її віднесення до податкового кредиту в попередніх звітних періодах платником прово­диться коригування податкового кредиту в бік зменшення), а сума ПДВ, сплачена митним орга­нам у зв'язку з виникненням податкових зобов'­язань при ввезенні (імпортуванні) товарів, вклю­чається в податковий кредит на дату здійснення заключної (балансуючої) експортної операції або в частині, пропорційній кожній із частин експорт­ної (балансуючої) операції.

У випадку якщо сплата ПДВ при імпорті то­варів у межах бартерного контракту відстрочена шляхом видачі податкового векселя, то дата виникнення права на податковий кредит буде виз­начатися відповідно до норм пункту 11.5 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме у звітному періоді, що настає за тим звітним (податковим) періодом, у якому вексель було погашено, або у звітному (податковому) періоді, у якому відбулося погашення векселя, за умови оплати векселя раніше дати, яка відповідно до векселя є строком платежу, але не раніше від дати здійснення відповідної частини заключної (балансуючої) експортної операції.

Якщо при здійсненні бартерної операції пер­шою подією є експортна операція, податкові зо­бов'язання визначаються відповідно до пункту 6.2 Закону "Про податок на додану вартість" за ну­льовою ставкою. Сума ПДВ, сплачена у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), на збільшен­ня податкового кредиту платника не відноситься, а включається у валові витрати (у разі її відне­сення до податкового кредиту в попередніх звітних періодах платником проводиться коригування податкового кредиту в бік зменшення).

Податкові зобов'язання, що виникли на дату оформлення ввізної вантажної митної декларації, включаються в податковий кредит платника податків, відповідно до підпунктів 7.4.1, 7.4.5 та 7.5.2 Закону України "Про податок на додану вартість", після сплати податку по податкових зобов'язаннях відповідно до підпункту 7.3.6 статті 7 Закону.

Необхідно врахувати, що пункт 12 Указу Пре­зидента України від 07.08.98 № 857/98 "Про де­які зміни в оподаткуванні" при виконанні зовнішньоекономічних контрактів стосується дати виник­нення податкового кредиту по імпортованих то­варах тільки для операцій з обміну товарами. При розрахунках з нерезидентом за поставлені това­ри, надані роботи (послуги), у національній чи іноземній валюті, дата виникнення права на по­датковий кредит у платника визначається згідно з підпунктом 7.5.2 Закону України "Про податок на додану вартість".

Сума податку на додану вартість при ввезенні (імпортуванні) товарів за бартерним контрактом може бути сплачена безпосередньо у момент митного оформлення або шляхом надання подат­кового векселя на суму ПДВ, визначену відпові­дно до законодавства.

При експорті підакцизних товарів у ме­жах товарообмінних (бартерних) договорів, які передбачають форму оплати, відмінну від грошової, акцизний збір справляється у загальновстановленому порядку.

В разі пере­оформлення у встановленому порядку бартерного договору на інші види зовнішньоекономічного договору терміни поставок та розрахунків, установлені законодавством, не поновлюються. При цьому переоформлення таких договорів здійснюється у встановленому порядку.

Якщо замість поставок за бартерним догово­ром (контрактом) іноземний контрагент виконує свої зобов'язання шляхом перерахування грошо­вих коштів на рахунок суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, який раніше експортував за таким договором товари, роботи (послуги), то митні органи знімають зазначену бартерну операцію з контролю на підставі:

— довідки уповноваженого банку про зараху­вання коштів на рахунок цього суб'єкта на виконання зобов'язань за договором і на суму, еквівалентну вартості товарів, робіт (послуг), зазначених у договорі;

— копії додаткової угоди, яка обумовлює зміну умов договору.

У разі зміни умов договору, які передбачають заміну зобов'язань щодо оплати товарів у гро­шовій формі на зобов'язання щодо поставки то­варів, робіт (послуг) у рахунок оплати, суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності України повинен подати до органів держав­ної податкової служби копії договору і додатко­вих угод до нього.

Облік бартерних операцій

 Якщо експортна частина бартеру передує імпортній, то тут впливає ставка ПДВ – 0%. Однак право на податковий кредит виникає за датою здійснення заключної операції. Слід також підкреслити, що право на бюджетне відшкодування по таких операціях не виникає у суб’єкта ЗЕД, а включається шляхом сторнування до первісної вартості того активу, що згодом експортується.

Облік названих операцій розглянемо на прикладі. Справедлива вартість отриманих товарів становить 1000 дол., балансова вартість відвантаженої продукції – 4000 грн, договірну ціну встановлено на рівні справедливої вартості. Митні збори і мито як при ввезенні, так і при вивезенні складають 200 грн. При цьому експорт та імпорт здійснюються в різних звітних періодах.

 ПРИКЛАД

Перший звітний період – здійснення експортної частини бартеру

  • Відвантажено продукцію на експорт. Курс на дату оформлення вивізної ВМД – 5,3 за 1$ ( 1000 * 5,3)

Д-т 377

К-т 701 1000$ /5300 грн

 В податковому обліку виникають валові доходи на цю ж саму суму.

  • Відображено суму ПДВ по експорту за ставкою 0%

 Д-т 701

 К-т 641 0 грн

 З цієї дати у суб’єкта ЗЕД, що здійснює бартер, необхідно зробити в обліку сторнування податкового кредиту по витратах, пов’язаних з виробництвом продукції, яку оформлено на експорт.

  • Відсторновано суму ПДВ, сплачену при придбанні сировини, здійсненні послуг, що зв’язані з виробництвом продукції на експорт, наприклад, на суму 800 грн

 Д-т 641

 К-т 631 (800 грн)

  • Суму відсторнованого ПДВ віднесено на собівартість тої сировини, що використано на виробництво продукції на експорт

 Д-т 201

 К-т 631 800 грн

 При цьому валові витрати збільшуються на суму 800 грн.

  • Списано собівартість реалізованої продукції з урахуванням відсторнованого ПДВ

Д-т 901

К-т 26 4800 грн

Суму необхідно визначати на підставі вимог П(С)БО 9 “Запаси”( методом середньзваженої або FIFO або ідентифікованої вартості, тобто залежно від обраної оцінки, що закріплена в наказі про облікову політику на підприємстві).

  • Сплачено мито та митні збори під час експорту продукції з відповідним віднесенням до складу валових витрат

 Д-т 377

 К-т 311 200 грн

  • Включено вказані витрати у бухгалтерському обліку до витрат на збут продукції на експорт

Д-т 93

 К-т 377 200 грн

  • Визначається у цьому звітному періоді фінансовий результат
  • Списуються доходи на збільшення фінансових результатів

 Д –т 701

К-т 791 5300 грн

  • Списуються витрати на зменшення фінансових результатів

 Д-т 791

 К-т 901, 93 4800 + 200 = 5000 грн

  •  На останній день звітного періоду ( наприклад, кварталу) визначається курсова різниця. Але при цьому треба мати на увазі, що в бухгалтерському обліку немає курсової різниці, оскільки по рахунку 377 “Розрахунки з різними дебіторами” ( в даному випадку з нерезидентом – покупцем) існує немонетарна дебіторська заборгованість. За вимогами П(С)БО 21 по ній курсова різниця не визначається на дату балансу. Але в податковому обліку непогашена заборгованість перераховується, тобто визначається курсова різниця.

В нашому прикладі, курс НБУ за долар на вказану дату склав 5,4 грн. Курсова різниця склала ( 5,4 – 5,3)* 1000 дол = 100 грн. Це є валові доходи.

Другий звітний період – здійснення імпортної частини як заключної операції.

  • Оприбутковані товари, отримані від нерезидента. Курс НБУ на дату оформлення ввізної ВМД 5,5 грн за 1$ (1000* 5,5)

 Д-т 281

 К-т 685 1000$ / 5500 грн

 По цій даті виникають в податковому обліку валові витрати, оскільки ця операція в бартері є заключною.

  •  В зв’язку зі зміною курсу НБУ визначається курсова різниця по рахунку 377, оскільки буде здійснюватися взаємозалік експорту та імпорту. В даному випадку необхідно врахувати два фактора: а) в бухгалтерському обліку повністю необхідно визначити курсову різницю, так як на дату балансу вона не визначалась.

 Д-т 377

 К-т 714 (5,5 – 5,3) * 1000$ = 200 грн

В податковому обліку на останній день звітного кварталу курсова різниця визначалась, тому на дату імпорту необхідно зробити частковий розрахунок курсової різниці: (5,5 – 5,4) * 1000$ = 100 грн. Це є валові доходи другого звітного періоду.

  • По даті ввізної ВМД здійснюється взаємозалік заборгованостей по рахунках 377 та 685, оскільки бартерний контракт виконано.

 Д-т 685

К-т 377 1000$/ 5500 грн

  • Відображено в обліку митні збори та мито, що включаються за вимогами П(С)БО 9 “Запаси” до первісної вартості товарів. В податковому обліку це є валові витрати.

 Д-т 281

 К-т 685 200 грн

  • Сплачено вказані витрати

 Д-т 685

К-т 311 200 грн

  • Сплачено “імпортний ПДВ” за звичайними правилами дії ПДВ при імпортних операціях. В наступному звітному періоді підприємство буде мати право на його бюджетне відшкодування.

 Д-т 641

 К –т 311 20% * 5500 грн = 1100 грн

  • Раніше визначена курсова різниця в бухгалтерському обліку списується на збільшення фінансових результатів.

Д-т 714

К-т 791 200 грн

 В податковому обліку цей факт не фіксується.

УЗАГАЛЬНЕННЯ

 При здійсненні бартерних операцій у сфері ЗЕД необхідно враховувати наступні особливості:

  • Курсова різниця в бухгалтерському обліку визначається тільки на дату списання заборгованостей, а в податковому обліку вона визначається і на останній день звітного періоду, якщо частини бартеру здіснюються в різних звітних періодах.
  • Якщо бартер здіснюється неподібними активами, то в бухгалтерському обліку виникають і доходи, і витрати. В податковому обліку доходи виникають завжди за першою операцією.
  • В експортній частині бартеру ПДВ по витратах на його здійснення не відщкодовується, що вимагає сторнування ПДВ та збільшення на таку суму валових витрат та вартості списаних активів.
  • В імпортній частині бартеру діє ПДВ за звичайних правил, але при цьому не дозволяється податковий вексель на відстрочку сплати ПДВ.
  • Бартер закінчується взаємозаліком заборгованостей (дебіторської та кредиторської), на дату якого визначається курсова різниця. При цьому необхідно в податковому обліку враховувати її проміжні ( між звітними періодами) розрахунки.

ПРОБЛЕМНО СИТУАЦІЙНИЙ БЛОК

 Українське підприємство здійснило бартер у сфері ЗЕД подібними активами – товарами, сума контракту склала 2000 дол., балансова вартість товару – 7000 грн. По цих товарах мито не нараховується, курс НБУ: на дату ввезення – 5, 25 грн за 1$;

 На дату вивезення – 5,30 грн за 1$.

Операція здійснилась в одному звітному періоді – кварталі.

Поясніть схему бухгалтерського та податкового обліку такого бартеру у сфері ЗЕД та його відмінності від прикладу у темі 4.1.

Література для самоосвіти: 1, 3, 6, 8, 10, 11, 12, 14, 16, 19, 22, 25, 36.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

  1. Чим характеризується побудова обліку бартерних операцій у сфері ЗЕД?
  2. Що є особливим у дії основних податків при бартері?
  3. Як відображаються в обліку курсові різниці при здійсненні бартеру ?
  4. Який бухгалтерський запис складається при завершенні бартерних операцій?
  5. Які записи щодо бюджетного відшкодування ПДВ здійснюються на рахунках бухгалтерського обліку при бартерних операціях?
  6. Чим відрізняється облік бартерних операцій неподібними активами від таких операцій, але з подібними активами?
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22  Наверх ↑