Тема 2.2 Суть та структура світового господарства (продовження)

План лекції.

1. Світове господарство як економічна категорія і суперечності його розвитку.

2. Етапи розвитку світового господарства.

3. Критерії світового господарства.

4. Відкритість економіки - характерна особливість сучасного світового господарства.

Ключові питання:

Суть світового господарства, різні підходи щодо визначення. Структура світового господарства. Міжнародний поділ праці - економічна основа сучасного світового господарства. Економічна інтеграція – головна рушійна сила об'єднання країн у цілісну систему світового господарства. Етапи розвитку світового господарства. Головні критерії для виділення систем та підсистем у сучасному світового господарства.

Відкритість економіки – головний критерій степені участі держави у міжнародному поділі праці та економічній інтеграції.

1. Світове господарство – це сукупність національних господарств або національних економік, пов'язаних між собою факторами виробництва та міжнародним поділом праці У різних авторів є різні підходи до визначення суті поняття світового господарства:

а) світове господарство – система міжнародних економічних відносин по спеціалізації і кооперуванню виробництва.

б) світове господарство представляє собою єдність двох підсистем: національних господарств та міжнародних економічних відносин.

в) світове господарство представляє собою єдність двох підсистем: національних господарств та міжнародних економічних відносин, які об'єднують господарства різних країн світу у цілісну систему.

Необхідність світогосподарських зв'язків зумовлена:

Ø підтриманням мирного співіснування країн з різними економічними;

Ø розгортанням НТП у світовому масштабі;

Ø міжнародним поділом праці: спеціалізацією та кооперуванням виробництва;

Ø світовою економічною інтеграцією.

Структура світового господарства:

- міжнародна виробничо-інвестиційна сфера;

- міжнародні науково-технічні відносини;

- світовий ринок та світова торгівля;

- міжнародний рух капіталів;

- міжнародні валютні відносини;

- міжнародна міграція робочої сили;

- міжнародна транспортна система та зв'язок;

- міжнародна інформаційна система.

2. Етапи розвитку світового господарства.

Сучасне світове господарство зародилося в кінці 19 на початку 20 ст. Характерні особливості його становлення та розвитку:

- міжнародний рух товарів доповнився рухом капіталу
підприємницького та позичкового:

- закінчився економічний та територіальний поділ світу;

- сформувалася колоніальна система;

- країни поділились на багату Північ (метрополії) та бідний Південь (колонії);

- з'явилась єдина соціалістична країна-Радянський Союз;

У 29 – 33 рр. для світового господарства характерна світова економічна криза та депресія.

Збільшується роль національних ринків. Міжнародні монополії переростають у (ТНК) транснаціональні корпорації.

 Після другої світової війни на політичній карті світу з’явились країни соціалістичної системи. Відбувається економічне змагання двох систем – капіталістичної і соціалістичної. 

 У 60-ті рр. XX ст. розпалася колоніальна система. На політичній карті світу з’явились країни, що розвиваються. У 70-ті рр., в 00Н прийнятий Новий економічний порядок, згідно з яким кожна індустріальна країна повинна була надавати економічну допомогу країнам, що розвиваються у розмірі 1% щорічно від ВПП створеного за рік.

Сучасний етап розвитку світового господарства розпочався з 1989 р. з розпаду СРСР.

На карті світу з'явились країни з перехідними економіками, що трансформуються в ринкову економіку. Їх поділяють на 2 групи:

до першої групи відносяться всі бувші постсоціалістичні країни, а до другої – всі колишні республіки СРСР.

Головні ознаки сучасного етапу розвитку світового господарства:

- різнобічність розвитку економік країн;

- подальший розвиток інтеграційних процесів;

- усунення соціалістичної системи як системи в цілому.

- поглиблення міжнародного поділу праці;

- модернізація та трансформація економік капіталістичних країн.

На сучасному етапі сформувались наступні групи країн:

- країни з розвинутою ринковою економікою (США, Німеччина, Японія…, країни великої сімки);

- нові індустріальні країни;

- країни, що розвиваються;

- країни, що орієнтуються на соціалізм (Куба, Китай, Північна Корея, В'єтнам);

- країни з перехідними економіками.

3. Критерії для виділення економічних систем та підсистем у світовому господарстві.

Для виділення економічних систем та підсистем у світовому господарстві застосовують наступні критерії:

- рівень економічного розвитку;

- рівень соціального розвитку;

- рівень індустріалізації народного господарства;

- тип економічного розвитку;

- рівень і характер зовнішньоекономічних зв'язків;

- відкритість економіки.

Рівень економічного розвитку визначається за показниками:
- ВВП (валовий внутрішній продукт);

- ВНП (валовий національний продукт);

- стабільність національної грошової одиниці;

- тип економічного зростання і т.п.

Рівень соціального розвитку визначається за такими показниками:

- ВНП на душу населення;

- НД на душу населення;

- рівень індустріалізації народного господарства і т.п.

Сучасний рівень індустріалізації народного господарства характеризується широким впровадженням у нього інформаційних систем, комп'ютерної техніки. Рівень і характер зовнішньоекономічних зв'язків характеризується:

- ступінню участі країни у міжнародному поділі праці;

- участю країни у світовому ринку та світовій торгівлі;

- участю країни у міжнародних науково-технічних відносинах;

- участю країни у міжнародних фінансово-інвестиційних відносинах;

- участю країни у міжнародних валютних відносинах;

- ступінню відкритості економіки.

4. Відкритість економіки-показник участі держави у міжнародному поділі праці, це таке господарство, у якому підсилюються зовнішньоекономічні зв'язки, а зовнішньоторговельний оборот стимулює економічний ріст. Вважають, зовнішньоторговельний оборот буде стимулювати економічний ріст, коли його питома вага становитиме 21-25 % від ВПП.

Критерієм відкритості економіки є коефіцієнт еластичності зовнішньоторговельного обороту по відношенню до ВПП.

Експортна квота:

Ек=Е/ВВП* 100%

Імпортна квота:

Ік=І/ВВП*100%

Зовнішньоторговельна квота:

ЗТк=3т0/ВВП*100%

3т0 – зовнішньоторговельний оборот – це сума вартостей експорту та імпорту.  

 Про відкритість економіки свідчить наявність вільних економічних зон. В ЕЗ – це спеціально створені обмежені території з мінімальним оподаткуванням та пільговим митним регулюванням. запроваджують їх країни з метою вільного переміщення товарів, капіталів та робочої сили.  

Основні категорії:  

Світове господарство, економічні критерії світового господарства, ВВП (валовий внутрішній продукт), ВНП (валовий національний продукт), НД (національний доход); відкритість економіки, експортна квота, імпортна квота, зовнішньо торгівельна квота.  

Література:

1. Авдокушин Е.Ф. Международные экономические отношения. М.1996.

2. Киреев А. Международная экономика. Учебное пособие Ч – 1. М.1997.

3.Международные экономические отношения. (Под редакцией В.Е.Рыбалкина) Третье издание. М.1999.

4.Международные экономические отношения. (Под редакцией Сутырина С.Ф.) Санкт-Петербург. 1996.

5. Спиридонов И.А. Мировая экономика. Учебное пособие. – М. 1998.

6. Рокоча В.В., Міжнародна економіка. – К.2000.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12  Наверх ↑