Розділи

3.2. Схема класифікації методів прогнозування

Зображена на рис.1 трьохрівнева класифікація представляє сингулярні методи прогнозування і не претендує на універсальність. Слово "сингулярний" тут уживається як окремий (одиночний, простий) метод прогнозування на відміну від комплексного. Кожний рівень деталізації (членування) визначається своєю класифікаційною ознакою:

ступенем формалізації,

загальним принципом дії,

способом одержання прогнозної інформації.

По ступені формалізації всі методи прогнозування поділяються на інтуїтивні і формалізовані. Інтуїтивне прогнозування застосовується тоді, коли об'єкт прогнозування або занадто простий, або настільки складний, що аналітично врахувати вплив багатьох факторів практично неможливо. У цих випадках прибігають до опитування експертів. Отримані індивідуальні і колективні експертні оцінки використовують як кінцеві прогнози або в якості вихідних даних у комплексних системах прогнозування.

У виборі методів прогнозування, що комплексуються у систему, важливим показником є глибина попередження прогнозу. При цьому необхідно не тільки знати абсолютну величину цього показника, але і віднести його до тривалості еволюційного циклу розвитку об'єкта прогнозування. Для цього можна використовувати запропонований В.Белоконем безрозмірний показник глибини (дальності) прогнозування t : t  

де Dt - абсолютний час попередження;

tx - величина еволюційного циклу об'єкта прогнозування.

Формалізовані методи прогнозування є діючими, якщо величина глибини попередження укладається в рамки еволюційного циклу ( >> 1). При виникненні в рамках прогнозного періоду «стрибка» у розвитку об'єкта прогнозування (t » 1) необхідно використовувати інтуїтивні методи як для визначення сили «стрибка», так і для оцінки часу його здійснення. У цьому випадку формалізовані методи застосовуються для оцінки еволюційних ділянок розвитку до і після стрибка. Якщо ж у прогнозному періоді укладається кілька еволюційних циклів розвитку об'єкта прогнозування (t >> 1), то при комплексуванні систем прогнозування більше значення мають інтуїтивні методи.  

 

У залежності від загальних принципів дії інтуїтивні методи прогнозування, наприклад, можна розділити на дві групи: індивідуальні експертні оцінки і колективні експертні оцінки.

Методи колективних експертних оцінок вже можна віднести до комплексних систем прогнозування (звичайно неповним) оскільки в останніх використовуються методи індивідуальних експертних оцінок і статистичні методи обробки цих оцінок. Але тому що статистичні методи застосовуються в допоміжних процедурах вироблення прогнозної інформації, на наш погляд, колективні експертні оцінки доцільніше віднести до сингулярних методів прогнозування.

У групу індивідуальних експертних оцінок можна включити (принцип класифікації - спосіб одержання прогнозної інформації) наступні методи: метод ідей, «інтерв'ю», аналітичні експертні оцінки, написання сценарію. У групу колективних експертних оцінок входять анкетування, методи «комісій», «мозкових атак» (колективної генерації МАІ), метод аналізу ієрархій.

Клас формалізованих методів у залежності від загальних принципів дії можна розділити на групи екстраполяційних методів, і різних методів математичного моделювання (див. рис. 1).

У групу методів прогнозної екстраполяції можна включити методи найменших квадратів, ковзкої середньої, експонентного згладжування і адаптивного згладжування. Представлений перелік методів і їхніх груп не є вичерпним. Нижні рівні класифікації відкриті для внесення нових елементів, що можуть з'явитися у процесі подальшого розвитку інструментарію прогностики.

Деякі не названі тут методи є або різновидом включених до схеми методів, або подальшою їх конкретизацією.

• Одержання і початок виконання індивідуальної контрольної роботи № 1

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36  Наверх ↑

Кращі книги