Розділи

2.2. Можливості використання досвіду застосування методів соціально-економічного прогнозування в сучасній Україні

Створення передумов для призупинення падіння обсягів виробництва з наступним їхнім нарощуванням на сучасному етапі розвитку України виходить на перше місце серед задач економічної політики. Без подолання спаду виробництва і перекладу економіки на траєкторію росту не можливо вирішити ні однієї соціально-економічної проблеми українського суспільства. Це обставина, а також уведення національної валюти, рішучий курс на досягнення фінансової і загальноекономічної стабільності в державі обумовлюють підвищення вимог до якості макроекономічного прогнозування.

З врахуванням цього 02.04.1998 р. Національним Банком, Міністерством економіки, Інститутом економічного прогнозування НАН України, національним інститутом стратегічних досліджень в Україні була організована і проведена науково-практична конференція «Економіка України в 1998-2000 р.», у якій брали участь також представники Верховної Ради України.

На конференції були представлені методологія і прогнози, використовувані різними науковими установами України для розробки прогнозів соціально-економічного розвитку. Основними методами соціально-економічного прогнозування були визнані методи економіко-математичного моделювання й експертних оцінок.

Однією з найбільш важливих проблем, - виникаючих у процесі прогнозування макроекономічних показників, була визнана проблема прогнозування надходжень у Державний бюджет. Існування різних форм власності і методів господарювання, відсутність ефективного керування виробництвом роблять непридатними для використання нормативний метод розрахунків надходжень, що широко використовувався в часи планового ведення господарства.

В умовах перехідної економіки найважливішим фактором, що визначає обсяги виробництва, а, отже, і прогноз величини ВВП, являється платоспроможний попит. Істотна складового цього попиту - витрати на суспільне споживання (державну безпеку, охорону здоров'я, утворення) - фінансується з державного бюджету. Велика частка витрат приходиться на бюджетну сферу. Таким чином, точний прогноз ВВП не можливий без обліку обсягів і структури бюджетних витрат. Але і надходження в бюджет за зазначеною методикою можна розрахувати лише виходячи з прогнозу ВВП.

Інший недолік статистичних методів полягає в тім, що вони не можуть у достатній мері враховувати вплив неекономічних факторів, таких як, наприклад, витрати викликані загостренням соціально-політичної ситуації в умовах перехідної економіки.

Усе це вимагає створення нових підходів, що спиралися б на сучасні кількісні методи досліджень - системний аналіз і математичне моделювання. Багатоваріантність розвитку подій, обумовлена дією непередбачених факторів, враховується шляхом сценарного прогнозування. Розробка експертами сценаріїв впливу таких факторів випереджає здійснення прогнозів для кожного зі сценаріїв, що дає можливість врахувати найбільшу кількість аспектів процесу, що моделюється. Застосування сценарних методів прогнозування можна розглядати на прикладі розробки проекту державного бюджету на 1998 р. оскільки результати виконання бюджету істотно залежать від загальної макроекономічної ситуації, на яку впливають важко передбачувані фактори, ефективно використовувати наступні сценарії.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36  Наверх ↑

Кращі книги