Розділи

11.3. Аналіз показників фінансової стійкості.

Фінансовий стан підприємства перш за все оцінюється за його фінансовою стійкістю. Фінансова стійкість – це такий стан фінансових ресурсів, їх розподіл і використання, які забезпечують розвиток підприємства на основі зростання прибутку та капіталу при збереженні платоспроможності і кредитоспроможності в умовах допустимого рівня ризику.

Фінансова стійкість – це відображення постійного перевищення доходів над витратами, яке забезпечує вільне маневрування грошовими коштами підприємства і шляхом ефективного їх використання сприяє нормальному здійсненню процесу виробництва та реалізації продукції. Фінансова стійкість формується в процесі всієї виробничо-господарської діяльності підприємства і є головним компонентом його загальної стійкості.

Аналіз фінансової стійкості дозволяє відповісти на запитання наскільки ефективно підприємство керувало фінансовими ресурсами на протязі досліджуваного періоду. Важливо, щоб стан фінансових ресурсів відповідав вимогам рингу і потребам розвитку підприємства.

Фінансова стійкість перш за все передбачає дотримання умови фінансової рівноваги між власними і залученими фінансовими коштами. Фінансова рівновага являє собою таке співвідношення власного капіталу та зобов’язань, при якому за рахунок власних коштів погашаються як попередні, так і нові борги. При цьому, якщо і не існує джерела для погашення нової заборгованості в майбутньому, то встановлюються певні граничні умови на використання власних коштів в поточному періоді. Тобто, величина нових боргів обмежується розміром існуючих і, звичайно, очікуваних власних коштів.

Дотримання умови фінансової рівноваги створює нормативну базу для фінансової стійкості підприємства та його платоспроможності у часі, а також здійснює певні обмеження на розмір його зобов’язань перед персоналом, кредиторами, бюджетом, банками, інвесторами.

Показники, що характеризують ступінь забезпеченості запасів джерелами їх формування, є абсолютними показниками фінансової стійкості.

Для характеристики джерел формування запасів використовується кілька показників, що відображають неоднакову ступінь охоплення різних видів джерел. Ці показники наступні:

1) наявність власних оборотних коштів (ВОК), яка визначається як різниця між власним капіталом (ВК) і необоротними активами (НА):

ВОК=ВК-НА;

2) наявність власних і довгострокових джерел (ВД), що розраховується як сума попереднього показника і довгострокових зобов’язань (ДЗ):

ВД=ВОК+ДЗ ;

3) загальна величина формування запасів (ЗД), яка визначається, підсумовуючи попередній показник і суму поточних зобов’язань (ПЗ)

ЗД = ВД + ПЗ.  

Отримані джерела формування запасів необхідно співставити з величиною запасів і подивитися, чи вистачає того чи іншого джерела для покриття величини запасів.

Якщо джерело перевищує розмір запасів, отримуємо надлишок, а якщо навпаки – то маємо нестачу джерела для формування величини запасів.

Показники фінансової стійкості – це перш за все показники, що характеризують структуру пасивів підприємства. За їх допомогою оцінюється склад джерел фінансування і співвідношення між ними. Крім того, для аналізу фінансової стійкості, необхідно визначати ступінь покриття відповідних активів джерелами їх формування. Для цього визначаються інші показники.

До основних показників оцінки фінансової стійкості можна віднести такі:

- коефіцієнт автономії;

- співвідношення між залученими коштами і власним капіталом;

- коефіцієнт маневреності;

- коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів;

- коефіцієнтом співвідношення власних оборотних коштів і загальної суми оборотних активів.

Важливим показником фінансової стабільності підприємства є коефіцієнт автономії (Ка). Він обчислюється як співвідношення суми власного капіталу до суми активів підприємства.

У нашому прикладі значення коефіцієнта свідчить про те, що у фінансуванні активів частка власного капіталу більша, ніж залученого.

Фінансування діяльності підприємства за рахунок довгострокових кредитів і позик дозволяє значно розширювати масштаби виробництва і отримувати більший прибуток. Сума власного капіталу та довгострокових кредитів і позик складають довгостроковий капітал підприємства. Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів (К д.з.) обчислюється як питома вага довгострокових позикових коштів у загальній сумі довгострокового капіталу.  

Для визначення мобільності використання власних коштів підприємства обчислюється коефіцієнт маневреності (Км), який характеризує питому вагу власних оборотних коштів у загальному обсязі власного капіталу.

Сума власних оборотних коштів на початок року складає 910 тис.грн.. (1638-728), а на кінець звітного періоду 1391 тис.грн. (2171-780).

 

Збільшення коефіцієнта на звітну дату на 0,1 слід оцінити позитивно, тому що за рахунок власних оборотних коштів покривається основна частина виробничих запасів і розрахунків з дебіторами.

Стабільність структури власних оборотних коштів, які змінюються в процесі господарської діяльності, характеризується коефіцієнтом співвідношення власних оборотних коштів і загальної суми оборотних активів (К в.о.к.)  

Підвищення коефіцієнта на 0,08 пунктів свідчить про незначну зміну структури оборотних активів у напрямку збільшення частки власних оборотних коштів у сумі оборотних активів підприємства

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71  Наверх ↑

Кращі книги