Розділи

11.2. Аналіз активів і пасивів підприємства.

Згідно з П(С) БО2 “Баланс” активи – це ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких як очікується, приведе до збільшення економічних вигод у майбутньому.

Активи підприємств поділяються на необоротні та оборотні.

Оборотні активи – це грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначенні для реалізації та споживання протягом операційного циклу.

Оборотні активи включають запаси матеріальних цінностей, векселі одержані, дебіторську заборгованість (поточну), поточні фінансові інвестиції, грошові кошти та їх еквіваленти тощо  

Усі активи, що не є оборотними, класифікуються як необоротні. До них відносяться нематеріальні активи, незавершене будівництво, основні засоби, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість, відстрочені податкові активи, інші необоротні активи.

У відповідності з класифікацією активів на оборотні та оборотні, будується актив балансу.

Аналізуючи співвідношення між необоротними і оборотними активами, можна зробити висновки про прискорення чи сповільнення засобів підприємства у досліджуваному періоді.

Аналіз активів підприємства передбачає вирішення наступних завдань:

- вивчення динаміки валюти балансу і з’ясування причин її зміни;

- загальну оцінку складу, структури і динаміки активів;

- аналіз використання необоротних активів підприємства;

- аналіз стану і використання виробничих запасів;

- аналіз дебіторської заборгованості.

Аналіз розпочинають з оцінки динаміки валюти балансу та вивчення його структури. Збільшення валюти балансу в цілому характеризується позитивно, особливо, якщо вона зросла за рахунок збільшення власного капіталу. Негативно розцінюється значне збільшення зобов'язань підприємства.

Зменшення валюти балансу сигналізує про згортання діяльності підприємства.

Наступним етапом аналізу є вивчення складу, структури, динаміки активів і пасивів. Такий аналіз дозволяє з'ясувати причини зміни валюти, дати оцінку, співвідношення відповідних активів і пасивів у загальному підсумку балансу, зробити інші загальні висновки щодо фінансового стану підприємства.

Для аналізу використовують горизонтальний та вертикальний методи аналізу фінансової звітності. За допомогою горизонтального аналізу вивчаються абсолютні та відносні відхилення по розділах, статтях балансу, відповідних групах активів і пасивів. Вертикальний аналіз дозволяє охарактеризувати структуру балансу та її зміну.

Здійснимо аналіз активів та пасивів, використовуючи дані таблиці 11.1.

Валюта балансу порівняно з початком періоду зросла на 897тис.грн. (на 24 %), що за умов стабільної економіки характеризується позитивно. На дане відхилення вплинуло відповідне збільшення необоротних активів на 364тис.грн. (17,3 %) і оборотних активів на 533 тис.грн. (32,5 %). Приріст активів за рахунок збільшення необоротних активів складає 40,5 % (364 : 897 х 100), а за рахунок збільшення оборотних активів  59,4 % (100  40,6 %).

Приріст основних засобів на 344 тис.грн. або 17,4 % може свідчить про розширення виробничого потенціалу підприємства. Необоротні активи зросли в основному внаслідок збільшення основних засобів на 20 тис.грн. (38,5 %), збільшились також нематеріальні активи. Величина довгострокових фінансових інвестицій на кінець періоду не змінилась.

Найбільшу частку в складі необоротних активів займають основні засоби, найменшу нематеріальні активи. Структура необоротних активів на кінець періоду зазнала суттєвих змін (зменшилась питома вага основних засобів) і збільшилась частка нематеріальних активів.

Розрахувавши показники зношуваності основних засобів (на початок періоду 0,6 = 78:130, на кінець 0,53 = 82:154), можна зробити висновок про здійснюване на підприємстві оновлення засобів праці.

Характеризуючи динаміку оборотних активів, можна спостерігати суттєвий вплив на їх збільшення зміни величини запасів (приріст на 288 тис.грн.) і збільшення дебіторської заборгованості на 160 тис.грн. має місце також збільшення грошових коштів на 65тис.грн. (41,7 %), наявність грошових коштів і їх збільшення на кінець періоду є однією з умов платоспроможності підприємства.  

Таблиця 11.1. Структура й динаміка активів та пасивів підприємства

 

Активи

На початок року

На кінець року

Зміна (+ , -)

Зміна питомої ваги,

%

Пасиви

На початок року

На кінець року

Зміна (+ , -)

Зміна питомої ваги, %

сума тис.грн.

питома вага. %

сума. тис.грн.

питома вага, %

сума. тис.грн.

питома вага, %

сума. тис.грн..

питома вага. %

сума. тис.грн..

питома вага. %

сума. тис.грн..

питома вага. %

I. Необоротні активи

2106

56,3

2470

53,2

+364

+ 17,3

-3.1

I. Власний капітал

2184

58,3

2691

58,0

+507

+23,2

-0,3

 з них:

 матеріальні активи

52

1,4

72

1,6

+20

38,5

+0,2

Статутний капітал

1290

34,4

1290

27,8

-

-

-6,6

основні засоби

1974

52,8

2318

49,9

+344

+ 17,4

-2,9

Інший додатковий капітал

230

6,2

621

13,4

+391

+ 170

+ 17,2

інші фінансові інвестиції

80

2,1

80

1,7

-

-

-0,4

Резервний капітал

140

3,7

180

3,9

+40

+28,6

-0,2

II. Оборотні активи

1638

43,7

2171

46,8

+533

+32,5

+3,1

Нерозподілений прибуток

524

14,0

600

12,9

+7,6

+ 14,5

-1,1

з них:

запаси

962

25,7

1250

26,9

+288

+29,9

+ 1,2

Зобов'язання

1560

41,7

1950

42

+390

+2,5

+0,3

Забезпеч. майбутніх витрат і платежів

-

-

-

-

-

-

-

тому числі

виробничі запаси

510

13,6

640

13,8

+ 130

+25,5

+0,2

Довгострокові зобов'язання

832

22,2

1170

25,2

+338

+496

+3,0

готова продукція

452

12,1

610

13,1

+ 158

+35

+ 1,0

Дебіт. заборгованість

420

11,2

580

12,5

+ 160

+38,1

+ 1,3

з них:

довгострокові кредити банків

832

22,2

1170

25,2

+338

+40,6

+3,0

з неї:

За товари, роботи, послуги

400

10,7

500

10,8

+ 100

+25

+0,1

Поточні зобов'язання

728

19,5

780

16,8

+52

+ 17,1

-2,7

інша

20

0,5

80

1,7

+60

+300

+ 1,2

з них:

кредитор. заборгованість

728

19,5

780

16,8

+52

+7,1

-2,7

Поточні фінансові інвестиції

100

2,7

120

120

2,6

+20

-0,1

в тому числі: за товари, роботи,

461

12,3

492

10,6

+31

6,7

1,7

Грошові кошти та їх еквіваленти

156

4,1

221

4,8

+65

+41,7

+0,7

зі страхування

89

2,4

96

2,1

+7

+7,9

-0,3

з оплати праці

178

4,8

192

4,1

+ 14

+7,9

-0,7

III. Витрати

III. Доходи майбутніх періодів

майбутніх періодів

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Разом

3744

100

4641

100

+897

+24

-

Разом

3744

100

4641

100

+897

+24

-

 

В складі оборотних активів найбільшу питому вагу займають виробничі запаси. Їх величина на кінець року зросла на 130 тис.грн.(25,5 %). Зросла і частка виробничих запасів в активах підприємства, що може бути результатом їх накопичення внаслідок утворення неліквідів, свідомого накопичення, перебоїв в матеріально-технічному постачанні.

Негативно характеризується і збільшення питомої ваги запасів готової продукції, що може бути наслідком порушення її ритму відвантаження, незадовільної організації перевезень, затримки оформлення транспортних документів.

Дебіторська заборгованість займає понад 10 % в активах підприємства. Дані балансу свідчать, що в основному вона складається з боргів дебіторів за продукцію, товари роботи, послуги. Збільшення дебіторської заборгованості і зростання її питомої ваги в активах може бути пов'язане з труднощами в реалізації продукції, неплатоспроможністю покупців. В цілому структур оборотних активів слід вважати позитивною, так як питома вага запасів в оборотних активах зменшилась (на початок року = (58,7%(962:1638х100), на кінець =(57,5(1250x100:2171)), а частка грошових коштів і коштів в розрахунках зросла (на початок року 41,3% = (100-58,7), на кінець  (100-57,5)=42,5%).

Аналіз також передбачає вивчення співвідношення необоротних і оборотних активів в загальній величині активів. За даними нашого балансу воно таке:  

- на початок року  питома вага необоротних активів 56,3 %, оборотних
43,7 % ;  

- на кінець року  частка необоротних активів 53,2 %, оборотних - 46,8 %.  

Незважаючи на значний абсолютний приріст необоротних активів, їх питома вага на кінець періоду зменшилась на 3,1 %, а оборотних  на цей процент зросла. Отже підприємство перерозподілило свої засоби таким чином, що збільшилась питома вага їх мобільної частини (поточних активів). Така структура активів свідчить про можливість прискорення оборотності оборотного капіталу. В той же час зменшення частки основного капіталу може бути результатом звуження виробничої діяльності.

Завершальним етапом аналізу активів є визначення реальних активів, що характеризують виробничий потенціал підприємства. До них відносяться основні засоби, виробничі запаси і незавершене виробництво.

В нашому прикладі величина реальних активів становить:

- на початок року 1974 + 510 = 2484 (тис.грн.);

- на кінець року 2318 + 640 = 2958 (тис.грн.).

Реальні активи в загальній величині активів складають:

- на початок року 66,3 % ;

- на кінець року 63,7 %.

Зменшення частки реальних активів характеризується негативно.  

Пасивами підприємства є власний капітал і зобов’язання .

Власний капітал – це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань. В першому розділі пасиву відображається інформація по основних складових власного капіталу.

До зобов’язань підприємства відносяться забезпечення наступних витрат і платежів, довгострокові зобов’язання, поточні зобов’язання і доходи майбутніх періодів.

Зобов’язання – це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Для аналізу важливий поділ зобов’язань на довгострокові і поточні. Зобов’язання, що відображаються в розділі балансу другому і п’ятому однозначно не можна віднести чи до довгострокових, чи до поточних.

Методика аналізу пасивів підприємства аналогічно методиці аналізу активів.

В таблиці 11.1 подана інформація про склад, структуру і динаміку пасивів досліджуваного підприємства.

Як видно з таблиці 11.1. власний капітал на кінець року збільшився на 507 тис.грн. (23,2 %) внаслідок збільшення усіх його складових. Найвагоміший вплив справило збільшення додаткового капіталу, що може бути наслідком дооцінки необоротних активів, а також безоплатного придбання активів у інших суб'єктів господарювання. Позитивно характеризується збільшення нерозподіленого прибутку.

Зобов'язання зменшують величину власного капіталу, що підтверджує основне рівняння балансу. Величина зобов'язань на кінець року зросла на 390 тис.грн. (25 %). 3 них довгострокові збільшились на 338 тис.грн. (40,6 %), а поточні на  52 тис.грн. (7,1 %).

На кінець року довгострокові зобов'язання складають 60% (1170x100:1950) у величині усіх зобов'язань, що свідчить про широке використання підприємством довгострокових джерел фінансування.

Поточні зобов'язання представлені лише кредиторською заборгованістю в складі якої більше 50 % займає заборгованість за товари, роботи, послуги. Зростання кредиторської заборгованості спостерігається по усіх статтях. Основна причина зміни загальної величини заборгованості і її структури є взаємні неплатежі дебіторів і кредиторів.

Порівнюючи загальну величину дебіторської у кредиторської заборгованості, можна бачити, що на кінець року кредиторська заборгованість більша дебіторської на 280 тис.грн. (780-500), а на початок року на 328 тис.грн. (728-400). Взаємні неплатежі мають місце, але вони не на збиток підприємству, так як воно залучає в оборот більше коштів, ніж з нього відволікає. Отже, підприємство використовує кредиторську заборгованість як джерело залучених коштів.

Розглядаючи співвідношення власного капіталу і зобов'язань в підсумку балансу, можна бачити, що питома вага власного капіталу, як на початок, так і на кінець року перевищує питому вагу залученого (на початок - 58,3% / 41,7%, на кінець року - 58,0% / 42,0%). Це говорить про незалежність даного підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Оцінка зміни структури пасиву показує незначне погіршення фінансової стійкості підприємства (питома вага власного капіталу зменшилась на 0,3 %). У пасивах підприємства відображено джерела фінансування відповідних активів.

Джерелом покриття необоротних активів є власний капітал і довгострокові зобов'язання. На досліджуваному підприємстві власного капіталу достатньо для формування основного капіталу, але частина власного капіталу призначена для фінансування оборотних активів. Тому залучаються довгострокові кредити.

Величина власного капіталу необхідного для фінансування поточних активів розраховується наступним чином:

Власний оборотний капітал на початок року: 2184+832-2106=910тис.грн. на кінець року: 2691 + 1170-2470=1391тис.грн.

Власний оборотний капітал збільшився на 481тис.грн. в основному за рахунок збільшення загальної суми власного капіталу.

За допомогою власного капіталу можна покрити 55,6 % поточних активів на початок року і 64,1% на кінець (55,6=910 х 100% :1638) (64,1% (1391x100:2171), якщо його використати на покриття запасів, то проценти будуть такі:

- на початок року 96,4 (910 : 962 х 100);

- на кінець року 111,3 (1391 : 1250 х 100).

У випадку, коли власного капіталу не вистачає для фінансування поточних активів, залучаються короткострокові кредити і кредиторська заборгованість.  

В практиці діяльності підприємств джерела фінансування активів можуть використовуватися не за цільовим призначенням, зокрема довгострокові.

Кредити і позики  для покриття оборотних активів, щоб виявити це, необхідно порівняти власний оборотний капітал і довгострокові зобов'язання.

В нашому прикладі власний оборотний капітал перевищує величину довгострокових зобов'язань, що свідчить про цільове невикористання довгострокових кредитів.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71  Наверх ↑

Кращі книги