Розділи

2. Типи, функції, принципи колективу. Органи учнівського самоврядування.

У школі існують такі типи колективів:

- навчальні – класний (первинний або контактний), загальношкільний, предметних гуртків;

- самодіяльні організації – колективи художньої самодіяльності (хор, ансамблі, гуртки);

- товариства – спортивне, книголюбів та ін.;

- об’єднання за інтересами;

- тимчасові об’єднання для виконання певних видів роботи.

Усі типи колективів пов’язані між собою загальною метою навчально-виховної діяльності школи, забезпечують залучення учнів до різноманітної діяльності. Найважливіший за характером діяльності – колектив класу. У ньому виникають найтриваліші стосунки між його членами та між педагогами і колективом. Кожен колектив має органи самоврядування, які разом становлять систему учнівського самоврядування школи.

Колектив здійснює наступні функції:

1. організаторську – керує своєю діяльністю;

2. виховну – є носієм моральних переконань;

3. стимулюючу – сприяє формуванню морально цінних стимулів, регулює поведінку своїх членів, взаємовідносини учасників.

Життя та діяльність учнівського колективу будуються на таких принципах:

- Єдність і цілісність. Первинні колективи і об’єднання не повинні організовувати свою діяльність ізольовано, а мають спрямовувати її на досягнення загальної мети виховання всебічно розвиненої особистості.

- Постійний рух уперед. А.Макаренко основним законом колективу вважав рух як форму його життя, а будь-яку зупинку – формою його смерті. Реалізація цього принципу потребує послідовної постановки завдань, залучення вихованців до їх розв’язання, вияву з їх боку активності, переживання радості від успішного їх виконання.

- Організація різноманітної діяльності. Людська особистість формується тільки в діяльності, і що різноманітніші її види, то кращі умови для її всебічного розвитку. З урахуванням цього учнів, крім навчальної діяльності, залучають до суспільно корисної праці, спорту, художньої самодіяльності. Таким чином збагачується духовне життя колективу взагалі й кожного його члена зокрема.

- Формування почуття честі. Воно є індикатором ставлення учня до колективу. Почуття честі пов’язане з почуттями обов’язку й відповідальності. Учень, який дорожить честю своєї школи, відповідальніше виконує свій обов’язок.

- Спадкоємність поколінь, збереження колективних традицій. Шкільний колектив щороку оновлюється, тому є можливість передавати від покоління до покоління всі надбання, традиції школи. Особливу увагу слід приділити збереженню та примноженню шкільних традицій як неписаних законів, що роблять життя колективу змістовним, цілеспрямованим.

Одним із важливих напрямків у формуванні колективу є організація учнівського самоврядування, що сприяє розвитку саморегуляції школярів і встановленню педагогічно доцільних взаємовідносин між членами колективу.

Органи колективу – органи з виборних або уповноважених осіб, яким члени колективу доручають спільно планувати громадські справи, розподіляти доручення між членами колективу, перевіряти їх виконання, координувати та об’єднувати роботу всіх первинних осередків.

Постійний орган учнівського колективу в багатьох школах – учнівський комітет, під керівництвом якого в системі самоврядування діють комісії з представників класів:

1) навчальна комісія – облік відвідування, керівництво роботою навчальних кабінетів, гуртків, наукових товариств, організація огляду знань, підготовка та проведення олімпіад, конкурсів, предметних вечорів тощо;

2) трудова комісія – обладнання майстерень та кабінетів, організація таборів праці та відпочинку, створення кабінетів профорієнтації, організація трудових справ та ін.;

3) господарська комісія – організація самообслуговування, облік збереження майна, дрібний і поточний ремонт, упорядкування території;

4) дисципліни та порядку – організація та контроль за чергуванням, випуск «Блискавок», боротьба за дотримання учнями правил поведінки;

5) санітарна комісія – виставлення оцінок за чистоту, піклування про зовнішній вигляд учнів, боротьба за дотримання санітарно-гігієнічних вимог тощо.

Перед кожним класним керівником постає важливе завдання – сформувати надійний актив, який став би його помічником в усіх справах класу, виявив би належну активність у роботі, був би взірцем для інших у навчанні, праці й поведінці. Актив колективу – це передусім члени органів самоврядування (ядро активу), а також рядові члени колективу.

Організовуючи учнівське самоврядування, слід дотримуватися певних правил:

- забезпечувати участь у ньому більшості учнів, а не вузького кола активістів;

- підтримувати учнів, на рівноправних умовах співпрацювати з ними;

- наділяти учнів реальними правами і обов’язками, пов’язаними з прийняттям і реалізацією важливих рішень, які впливають на життя всієї школи; самоврядування не повинно перетворюватись у гру, учні мають відчувати реальні наслідки своїх дій;

- не обмежувати самоврядування окремими заходами (наприклад, днем самоуправління), важливо забезпечити реальну участь учнів в управлінні шкільними справами, для чого адміністрація і вчителі повинні передати частину повноважень учням;

- не зводити самоврядування до одного лише самообслуговування: прибирання класів, території, чергування.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 
100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115  Наверх ↑

Кращі книги