Розділи

3. Структура теорії демократичного виховання

У широкому значенні під вихованням розуміють весь навчально-виховний процес, в результаті якого розвивається інструментальна та мотиваційно-ціннісна сфери особистості, тобто засвоюються певні знання, виробляються уміння, навички, здібності, формуються переконання, ціннісні орієнтації, ідеали, потреби, риси характеру. У такому розумінні виховання включає в себе навчання і виховання у його вузькому значенні – діяльність, спрямовану на розвиток мотиваційно-ціннісної сфери особистості.останнє є предметом вивчення окремого розділу педагогіки – теорії виховання.

Структура теорії демократичного виховання:

Мета виховання.

Мета виховання – всебічний і гармонійний розвиток дитини. Це ідеал цивілізованого суспільства, який діє протягом сторіч, починаючи з афінської системи виховання, де й народилося розуміння гармонійності людини (калокагатія – ідеал фізичної й моральної досконалості). Слід відзначити, що гармонія була метою виховання і в афінській, і в римській, і візантійській системах, а через тисячу років – в епоху Відродження, й згодом – у період нового часу ХУШ –ХІХ ст. додалася ще ідея всебічності (термін “всебічність” до “гармонії” додав видатний франц. філософ Рене Декарт). Так склалася цілісна концепція ідеалу розвиненої людини. У той період чимало людей відповідало цим еталонам: розмовляли кількома мовами, славилися в різних видах науки, мистецтва.

Найвище призначення виховання – сформувати досконалу людину. Ідеали досконалої особистості у різних народів дуже схожі. Вони включають розум, красу, працелюбність, високі моральні якості, фізичну силу, витривалість, риси борця за справедливість, тобто якості, які характеризують всебічно і гармонійно розвинену людину.

Всебічний та гармонійний розвиток особистості передбачає дотримання єдності та взаємодії п’яти частин виховання. Традиційними складовими частинами виховання називають: розумове, фізичне, трудове, моральне, естетичне.

Мета виховання – це наперед визначені результати в розвитку й формуванні особистості, яких намагаються досягти в процесі виховної роботи. Знання мети виховання дає педагогу чітке уявлення про те, яку людину він повинен формувати і, природно, надає його роботі необхідну спрямованість і осмислення.

Сучасні завдання демократичного виховання.

Завдання сучасної системи виховання, які випливають із стану суспільства в 90-х рр., полягають у реальному переході до поширеної педагогічної творчості та індивідуального впливу, у переорієнтації учнівських та вчительських колективів на подолання авторитарного стилю щодо ставлення до учнів. Розуміння самоцінності самоцінності особистості учня, поєднання виховання і навчання на уроках і в позаурочний час, висування на перший план замість ідейно-політичного виховання – виховання морального, заснованого на загальнолюдських цінностях, а також правового, екологічного, економічного напрямів виховання, тобто тих, які найповніше відповідають проблемам сучсного суспільства.

Закономірності виховного впливу на учнів.

Закономірності виховання – це стійкі, повторювані, об’єктивно існуючі суттєві зв’язки у ньому, реалізація яких сприяє забезпеченню ефективності розвитку особистості школяра.

Стосовно процесу виховання діють загальні закономірності педагогічного процесу.

Серед закономірностей виховання виділяють такі:

- цілі і зміст виховання визначаються потребами суспільства та особистості;

- сприйняття особистістю виховних впливів залежить від її ставлення до вихователя;

- особистість позитивно реагує на виховні впливи, якщо враховуються її потреби, інтереси і можливості;

- виховання об’єктивно можливе і завжди здійснюється через ті цінності та потреби, які вже сформовані в структурі особистості вихованця;

- ефективність виховання залежить від активності його учасників;

- ефективність виховання залежить від узгодженості всіх виховних впливів на особистість.

Принципи виховання.

Принципи виховання – це вихідні положення, основні правила ефективної організації виховного процесу. Вони не визначаються довільно, а виводяться із закономірностей розвитку особистості.

Принципи сучасного виховання:

1. Поєднання педагогічного керівництва з розвитком ініціативи і самодіяльності вихованців;

2. Безумовне позитивне ставлення до особистості;

3. Опора на позитивне в дитині.

4. Поєднання поваги до дитини з розумною вимогливістю до неї.

5. Прихованість виховних впливів.

6. Систематичність і наступність виховання.

7. Єдність і послідовність вимог до вихованця.

8. Врахування вікових та індивідуальних особливостей вихованців.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 
100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115  Наверх ↑

Кращі книги