Розділи

2. Педагогічні ідеї О.В.Духновича.

Олександр Васильович Духнович (1803-1865) – український письменник, культурний діяч, педагог. Духнович – найвизначніший представник культурно-освітнього руху в Західній Україні, один із перших професійних учених-педагогів на Закарпатті. Автор перших на Закарпатті народного букваря “Книжица читальная для начинающих” (1847), підручників з географії та історії “Кратний землепис для молодих русинів” (1851), з російської мови «Сокращенная грамматика письменного русского языка”. Написав також перший у Західній Україні підручник з педагогіки “Народная педагогия в пользу училищ и учителей сельских” (1857).

Обстоював ідею народності виховання. Важливою ознакою народності вважав мову, виступав за те, щоб у школах Закарпаття викладання велося рідною мовою. Метою виховання вважав формування моральної особистості, здатної виконувати обов’язки громадянина і патріота. Суть виховання (духовного, фізичного, трудового) вбачав у реалізації принципу природовідповідності, який розглядався ним як розвиток позитивних природних задатків з урахуванням вікових особливостей дітей. Джерелами і засобами морального удосконалення дітей вважав вітчизняну історію, народні пісні, звичаї, гідні для наслідування приклади тощо.

Важливу роль у зростанні громадянина надавав народному вчителю, тому висунув до нього такі вимоги: учитель повинен мати справжнє покликання до педагогічної діяльності, добре знати предмет, який викладає, бути високоморальною людиною, володіти ефективною методикою викладання, вміти підтримувати дисципліну. Вважав, що педагог не повинен обмежуватись навчальною діяльністю в школі, а має бути активним поширювачем знань серед народних мас.

Він виступав за створення нових шкіл, розширення їх мережі, залучення до навчання в них усіх дітей. Обгрунтував важливі дидактичні вимоги: великого значення надавав наочності, використанню різних натуральних речей, малюнків, карт тощо; у процесі навчання радив порівнювати предмети, вказуючи на їх спільні і відмінні ознаки, аналізувати наведені приклади; виступав проти заучування незрозумілого матеріалу; наголошував на доступності знань для учнів, урахуванню їх вікових та індивідуальних особливостей, застосування для міцності знань різних видів повторення. Цінними є його поради і щодо організації процесу навчання: практикування на уроці групової роботи учнів, умовно поділених на три групи залежно від рівня розвитку здібностей.

О.Духнович великого значення надавав вихованню дітей в сім’ї, наголошуючи, що батьки є першими вихователями своїх дітей, вони повинні підготувати їх до майбутньої трудової та громадської діяльності. Батьки в усьому мають давати дітям добрий особистий приклад, готувати їх до навчання в школі й цікавитись їх навчальною діяльністю.

Отже, діяльність Духновича сприяла значному поширенню освіти, відродженню національної системи виховання українського народу.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 
100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115  Наверх ↑

Кращі книги