Розділи

4. Педагогічна система французських матеріалістів Адріана Гельвеція і Денні Дідро.

Клод-Адріан Гельвецій (1715 – 1771) – французький філософ, свої педагогічні погляди виклав у творах “Про розум”, “Про людину, її розумові здібності та її виховання”. Заперечував вирішальну роль спадковості та вроджених ідей, доводив, що виховання робить людину тим, чим вона є. Виходячи з того, що перебудова суспільства можлива через виховання, захищав суспільне виховання і освіту. Мету виховання вбачав у вихованні громадян, у свідомості яких ідея особистого добра поєднувалася б з ідеєю добра для всіх.

Головним завданням морального виховання, на думку Гельвеція, є моральне вдосконалення людини. Здійснювати моральне виховання можна за допомогою “Катехізису моралі”. Мораль треба викладати, як будь-яку іншу науку. Гельвецій надавав великого значення активності і самодіяльності дитини, ролі її особистого досвіду, виступав проти фізичних покарань (крім надзвичайно крайніх випадків).

Вирішальну роль у формуванні особистості відводив розумовому вихованні, правильно поставленій освіті. Виступав за значне посилення фізичного виховання, наполягав на розвитку в людей спостережливості, уваги. Фізичне виховання має зробити людину сильною, здоровою. Для цього при школах потрібні майданчики, де діти будуть займатися бігом, стрибками, плаванням.

Велике місце у творах Гельвеція посідала проблема здібностей. Він стверджував, що всі люди в рівній мірі здібні до освіти, так як вони народжуються з однаковими духовними здібностями. Це твердження про природню рівність людей проникнуте демократизмом, хоча не є вірним.

Виступав проти феодального ладу і церкви. “Горе націям, які довіряють попам виховання своїх громадян”.

Вважав, що жінкам треба надати можливість отримувати освіту нарівні з чоловіками, бо вони відрізняються від чоловіків тільки своєю організацією. Причину відсталості жінки вбачав у її супільному становищі, змінити яке можна добре організованим вихованням.

Дені Дідро (1713 – 1784) – франц. філософ, просвітник, письменник. Велику увагу приділяв питанням виховання та освіти і вимагав охоплення навчання дітей усіх суспільних станів, запроводження державних, світських шкіл, обов’язкової і безплатної початкової освіти. Дідро був прихильником освіти широких народних мас і тому критикував феодальну систему виховання, яка виступала за виховання і навчання дітей привілегійованих класів. Виступав за навчання всіх дітей, незалежно від походження. Школи повинні бути державними, початкова освіта – безплатною і обов’язковою для всіх. Вирішальною умовою формування особистості вважав суспільне середовище і виховання, а не біологічні особливості і соціальне походження. Відстоював переважне вивчення реальних наук, запровадження нових методів навчання, які б розвивали активність учнів. Особливу увагу приділяв естетичному і моральному вихованню, виступав проти впливу церкви на освіту і різко критикував релігійний світогляд.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 
100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115  Наверх ↑

Кращі книги