Розділи

1. Педагогічна діяльність і погляди Я.-А. Коменського.

Ян-Амос Коменський (1592 – 1670) – видатний чеський мислитель, фундатор наукової педагогіки. Написав твори “Велика дидактика”, “Материнська школа”, “Відкриті двері до мов і всіх наук”, “Про культуру природних обдарувань”, “Правила поведінки дітей”, “Закони добре організованої школи”, “Видимий світ у малюнках” та ін.

Педагогічним поглядам і педагогічній діяльності Коменського були притаманні демократизм, гуманізм, життєрадісність, релігійність – визнання Бога як першопричини появи природи і людини; сенсуалізм, згідно з яким началом пізнання є відчуття, досвід. Майбутнє народу і держави залежить від того, як організовано освіту, навчання та виховання підростаючого покоління. Коменський висунув ідею всезагального початкового навчання. На думку Коменського, є три ступені, три задачі виховання:

- пізнання себе і навколишнього світу (розумове виховання);

- управління собою (моральне виховання);

- прагнення до Бога (релігійне виховання).

Виховання, на думку Коменського, має враховувати закони природи, бо людина – це частина природи, має бути природовідповідальним. Цей принцип став методологічною основою трактування ним процесу навчання і виховання та побудови шкільної системи. Він перший у світі піднявся до усвідомлення особливих законів у вихованні і навчанні.

Коменський запровадив вікову періодизацію розвитку дітей, де виділив чотири вікових періоди, по 6 років кожний:

- дитинство – від народження до 6 років;

- отроцтво – від 6 до 12 років;

- юність – від 12 до 18 років;

- змужніння від 18 до 24 років.

В основі цього поділу лежать вікові особливості дітей: дитинство характеризується посиленим фізичним ростом і розвитком органів чуття; отроцтво – розвитком пам’яті і уявлення; юність, крім вище зазначених ще й більш високим рівнем розвитку мислення і змужніння – розвитком волі і здібністю зберігати гармонію.

Для кожного із цих вікових періодів, враховуючи вікові особливості (природу дитини), Коменський запровадив систему шкільної освіти та її зміст.

Для дітей до 6 років він пропонує материнську школу, виховання вдома, під наглядом матері. У цей час треба розвивати їх мову, збагачувати запас уявлень про навколишнє життя, привчати до самообслуговування, поміркованості, охайності, пошани до батьків і старших, правдивості, справедливості, слухняності. Підлітки (від 6 до 12 років) навчаються у шестирічній школі рідної мови, де опановують читання рідною мовою, письмо, арифметику з елементами геометрії, початки природознавства, географію, історію,співи, ручну працю, закон Божий. Такі школи повинні бути в кожному населеному пункті. Їх відвідують хлопчики і дівчатка всіх станів. Юнаки (від 12 до 18 років) навчаються у загальноосвітній середній школі (гімназії), де вивчають “сім вільних мистецтв”: фізику, географію, історію, хронологію, етику, релігію, а також рідну, латинську та одну з нових мов. Люди змужнілого віку (від 18 до 24 років) навчаються у вищих навчальних закладах (академія або університет) у великих містах країни. В університетах є три факультети: богословський, юридичний, медичний, які готують студентів до майбутньої наукової діяльності.

Я.-А. Коменського вважають батьком дидактики. Він уперше створив вчення про сутність, основні принципи і методи навчання, класно-урочну систему. У “Великій дидактиці” (1632 р.) визначив завдання освіти; виступав за енциклопедичність, посильність, доцільність змісту освіти, єдність і наступність шкіл усіх типів, пропонував концентричний спосіб розміщення навчального матеріалу.

У своїх творах обгрунтував основні принципи навчання: наочності, свідомості, міцності, послідовності та ситематичності, посильності. Він розумів наочність широко, не тільки як зорову, але і як залучення всіх органів чуття для кращого і яснішого сприймання речей і явищ. Він проголосив золоте правило дидактики: “все, що тільки можливо, надавати для сприймання органам чуття, а саме: все, що можна побачити - для сприймання зором; все, що можна почути – слухом; запахи – нюхом; належне смаку – смаком; доступне дотику – шляхом дотику. Якщо деякі предмети можна одразу сприймати декількома чуттями, нехай вони одразу сприймаються декількома чуттями”.

Учений ввів поняття навчального року з поділом його на чверті та канікули, запровадив перевідні іспити в кінці року, різні види контролю й перевірки успішності учнів, розмірковував про організацію навчального дня в школі. Велика його заслуга в тому, що він запровадив класно-урочну систему навчання; вимагав починати навчання в школах щороку в один день і час; старанно розподіляти навчальний матеріал за роками навчання, одночасно вчити певну кількість учнів (клас) і переводити їх з одного класу до іншого.

Було вироблено програму навчання, розподілено зміст навчання за роками. Кожен день повинен мати 4-ри години з викладачем, 4 год. самостійної роботи учнів, крім середи і суботи, коли після обіду заняття не проводились.

Коменський вважав, що можливе одночасне навчання великої кількості учнів (40-50 осіб) і навіть припускав, що кількість учнів може бути збільшена до 300 за умови залучення кращих учнів для проведення занять з десятком учнів під загальним керівництвом учителя.

Протягом 300 років класно-урочна система діє та удосконалюється.

Педагог приділяв багато уваги моральному вихованню: серед основних засобів – приклади порядного життя батьків, учителів, товаришів, привчання, вправи, дисципліна.

Звертав увагу на шкільну дисципліну – головним засобом вважав авторитет учителя, у крайніх випадках допускав і тілесні покарання (за богохульство, за вперту неслухняність і свідому непокору вчителеві, за пиху, недоброзичливість). “Школа без дисципліни є млин без води”,- вважав учений.

Професію педагога вважав “найпочеснішою під сонцем”, а тому “найкращі з-поміж людей нехай будуть учителями”. Педагог має любити свою справу, бути працьовитим, ентузіастом, сповненим життя, діяльним і чуйним, любити учнів, ставитись до них по-батьківські, бути високоосвіченою людиною, живою бібліотекою і завжди прагнути до збагачення своїх знань і досвіду, добре володіти методикою передання знань і досвіду. У педагогові він бачив не лише вчителя, а й вихователя.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 
100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115  Наверх ↑

Кращі книги