Розділи

ТЕМА 17. МІЖНАРОДНА ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ

У галузі стимулювання надходження в Україну іноземних інвестицій важливою складовою є податкова система. Тому вивчення зарубіжного досвіду оподаткування має велике практичне значення.

Теоретичною основою для цих заходів стала бюджетна концепція американського вченого А. Лафера, який уже в середині 70-х років довів, що податкові надходження – одночасний продукт – і податкової ставки – і податкової бази. В мру того, як податкова ставка зростає, база скорочується. Отже, було зроблено висновок, що завдання пожвавлення інвестиційної активності треба вирішувати шляхом радикального полегшення податкового тягаря.

Цим шляхом розвитку системи оподаткування прибутку корпорацій пішли практично всі розвинуті країни.

Так, у США податкову реформу було здійснено у 1987 році. У результаті максимальна ставка податку на прибуток була зменшена з 46% до 34%.

Це не могло не вплинути позитивно на залучення іноземних інвестицій в економіку США. Нині іноземний сектор цієї держави характеризується:

1) високими темпами і масштабами розвитку;

2) за своєю організаційно та галузевою структурою він являє собою широко диверсифікований виробничо – торгово – фінансовий комплекс.

За рахунок припливу іноземного капіталу в США фінансується значна частина (13 – 20%) усіх валових внутрішніх капіталів.

В Японії максимальна ставка податку на прибуток була зменшена у 80-ті роки з 43,3 до 37,5%. Відтак з 1987 року прямі іноземні інвестиції в економіку Японії почали швидко зростати.

У 1992 році в Японії було прийнято закон про екстрені заходи щодо заохочення імпорту і сприяння прямим іноземним інвестиціям. Відповідно до цього закону передбачені податкові пільги. Причому, для того, щоб скористатися ними, компанія повинна отримати статус інвестора в японську економіку. У такому разі, компанії, які мають цей статус і які купують земельні ділянки, звільняються від спеціального податку на володіння землею за умови, що будівництво виробничих приміщень на них почнеться не пізніше як через 1 рік після купівлі ділянки.

Зниження ставок податку на прибуток зроблено також у Франції з 50 до 45 %; у Великобританії – з 52 до 35 %; у Канаді – з 46 до 28 %; у Німеччині – з 56 до 50 %; у Швеції – з 52 до 30 %.

У Китаї теж постійно вдосконалюється податкова система, яка вважається важливою складовою інвестиційного клімату для надходження іноземного капіталу.

До системи оподаткування іноземних інвестицій в Китаї входять:

–прибутковий податок з підприємств з іноземними інвестиціями та іноземних підприємств;

–особистий прибутковий податок;

–єдиний промислово – торговий податок;

–податок на міську нерухомість;

–податок за користування транспортними засобами.

При стягненні прибуткового податку із суб’єктів іноземного капіталу податкову ставку встановлено в розмірі 30%.

При цьому є ряд пільг, які заохочують іноземні інвестиції у великих розмірах і на тривалий термін:

–при повторному вкладанні підприємствами з іноземними інвестиціями свого прибутку не менш як на 5 чи 10 років;

–для підприємств з іноземними інвестиціями в низькорентабельних галузях (сільське і лісове господарство, тваринництво);

–для компаній, які створюються у важкодоступних та економічно слаборозвинених регіонах країни.

Крім того, здійснюється цільове стимулювання за допомогою пільгового оподаткування:

–продукції, що має складну технологію виготовлення;

–продукції, що виготовляється на експорт з участю іноземного капіталу.

Найповніший обсяг пільг застосування в Китаї щодо спеціальних економічних зон типу “Шеньчжень”. Ставку прибуткового податку, що стягується з підприємств з іноземними інвестиціями , визначено тут у розмірі 15%, а для компаній, що експортують свою продукцію – 10%.

Єдиний промислово – торгівельний податок є в Китаї головним для іноземних платників і змінюється в залежності від призначення товарів від 1,5% до 66%.

При цьому існують такі пільги. При ввезенні необхідних виробничих фондів, що призначені для виготовлення експортних товарів, підприємства звільняються від сплати єдиного промислово – торгівельного податку і інші пільги.

Сформований сприятливий інвестиційний клімат для надходження зарубіжного капіталу позначився на масштабах надходження в країну іноземних інвестицій. Тільки за 1994 рік обсяг залученого в економіку країни іноземного підприємницького капіталу становив 33,4 млрд. дол.

Наслідком високої інвестиційної активності в Китаї значною мірою є та обставина, що протягом кількох останніх років відбувається швидке нарощування потенціалу країни, за яким Китай йде на другому (третьому) місці у світі слідом за США (Японією), що дає змогу говорити про своєрідне “китайське диво”.

Серед країн, що розвиваються, сприятливий інвестиційний клімат для надходження зарубіжного капіталу має В’єтнам. У цій країні прибуток підприємств з участю іноземного капіталу обкладається податком за ставкою, нижчою від тієї, яка застосовується щодо вітчизняних підприємств.

Звертає увагу на себе досвід залучення іноземних інвестицій у країни Східної Європи, особливо у ті, де масштаби такого інвестування особливо значні. Так, у середині 1993 року в країни Східної Європи було інвестовано іноземний капітал на суму близько 14,7 млрд. дол. Ці кошти були розподілені в основному серед держав, які домоглися значних успіхів здійсненні радикальних економічних реформ. Це, насамперед, Угорщина, Польща і Чехія.

Однак найбільше число іноземних інвестицій зареєстровано в Угорщині. У той час як в інших країнах Центральної та Східної Європи на душу населення припадає в середньому 41 дол. іноземних інвестицій, то в Угорщині цей показник становить 528 дол.

Такі великі масштаби іноземного капіталу в цю країну пояснюються перш за все тим, що тут були засновані заходи податкового стимулювання інвестицій.

Серед країн Азії найцікавіша Народна Республіка Бангладеш, яка має найліберальніший інвестиційний клімат. За 4 роки (з 1991 до 1995 року) обсяг прямих іноземних інвестицій в цю країну зріс в 3 рази.

Серед заходів стимулювання залучення в країну іноземних інвесторів слід відзначити введення “податкових канікул” на термін до 12 років. Суть їх полягає в тому, що при створенні приватного підприємства інвестори на певний час звільняються від сплати податку. Істотні податкові пільги передбачені в сільському господарстві. Більшість компаній, які виготовляють продукцію на експорт, або зовсім звільняються від сплати податків, або сплачують їх з 50% знижкою.

В окремих країнах, поряд з податковими пільгами, є додаткові заходи щодо сприяння іноземним інвестиціям.

Так, наприклад, банком розвитку Японії надаються пільгові позики компаніям, які займаються бізнесом у конкретно визначених галузях. Сприяння іноземним інвестиціям здійснюється:

1)через фінансування фірм, в основному капіталі яких частка іноземного становить не менше як 50%;

2)через фінансування міжнародних проектів у галузі технологічних розробок (на час їх реалізації виділяються фінансові кошти для покриття 40% вкладень у НДДКР, які здійснюються за допомогою співробітництва японських фірм та іноземних компаній, що мають філіали в Японії).

Специфічні заходи, що заохочуються іноземні інвестиції, в економіку країни, запроваджено у В’єтнамі.

1)За конституцією підприємства з іноземними інвестиціями захищаються там від націоналізації. Можливість такої націоналізації передбачається лише у зв’язку із міркуваннями державної безпеки, але і в цьому разі – при компенсації з боку держави.

2)Земля, на якій розташовані спільні підприємства, надається в оренду на термін до 70 років. Право такого користування може бути предметом передачі, успадкування, застави.

3)Партнери спільних підприємств – в’єтнамський та іноземний – самостійно вибирають арбітраж для розв’язання конфліктів між ними у разі їх виникнення, і відповідні функції можуть виконуватися в’єтнамською, іноземною чи третьою стороною, включаючи міжнародні організації.

В Австралії цікавою є спеціальна система надання статусу постійного жителя країни іноземним інвесторам, що спрямована на заохочення прямих іноземних інвестицій. Так, з 1995 року особа, котра бажає одержати такий статус, повинна інвестувати в підприємство країни від 750 до 2000 тис. австралійських доларів на термін не менше 3-х років.

У числі основних коштів на стимулювання іноземних інвестицій у країнах Європейського союзу, зокрема Італії, є кредитні пільги, а також субсидії. Пільгове кредитування здійснюється державними установами на умовах зниженого проценту. Термін видачі кредитів встановлено такий: 15 років – для нового будівництва і 10 років – для модернізації та розширення діючих підприємств.

Серед країн Близького Сходу певний інтерес у запозиченні досвіду залучення іноземних інвестицій являє Йорданія.

За ступенем економічного розвитку країна поділена на 3 інвестиційні зони:

А – економічно розвинута зона;

В – менш розвинута зона;

С – економічно відстала зона.

Регулювання іноземних інвестицій в країні спрямоване на їхнє заохочення передусім у відсталих районах. Крім того, пільги в Йорданії надаються для реалізації проекту за участю іноземного капіталу в тому разі, якщо цей проект класифікується як “Затверджений економічний проект”, що повинен відповідати таким основним критеріям:

–під час будівництва об’єктів має використовуватися йорданська робоча сила і частково – місцева сировина;

–об’єкти повинні мати експортну спрямованість.

До числа пільг, що надаються під “Затверджений економічний проект” належать:

–звільнення від податків і зборів основних коштів об’єкта, який споруджується з участю іноземного капіталу;

–звільнення від мита, податків у разі імпорту засобів виробництва в межах 10% вартості встановлених засобів виробництва;

–звільнення від податків на прибуток і на нерухомість:

зона А – перші 7 років;

зона В – 10 років;

зона С – 15 років.

–надання в оренду землі на пільгових умовах.

У разі, якщо розмір іноземних інвестицій у “Затверджений економічний проект” перевищує 1 млн. йорданських динарів, інвестор може звернутися до уряду країни з проханням не давати дозволу на створення аналогічних проектів у Йорданії іншим компаніям.

Крім того, іноземний інвестор може отримати додаткові пільги у разі створення підприємств у спеціалізованих експортно – промислових зонах, що мають особливий юридичний і митно – економічний статус. Для отримання ліцензії на здійснення діяльності в цих зонах фірми повинні мати не тільки новий для країни профіль, а й використовувати сучасну технологію та хоча б частково місцеву сировину, сприяти зменшенню залежності країни від імпорту і підвищенню кваліфікації місцевої робочої сили.

Такі підприємства звільняються від податку на прибуток ще на 2 роки і повністю від сплати на нерухомість, а також від сплати прибуткового податку протягом 12 років.

В Туреччині щорічно готується пакет заходів щодо стимулювання іноземних інвестицій в певні сектори економіки, а також в менш розвинуті регіони.

Серед найвагоміших стимулів для спільних підприємств слід відзначити такі:

–зниження мита до 20 %;

–зниження ставки оподаткування на 20-70%;

–безкоштовне надання земельних ділянок;

–виділення пільгових позик на суму, еквівалентну половині загальної вартості інвестицій;

–надання знижки з ПДВ і тарифів на електроенергію.

Таким чином розглядаючи правове становище зарубіжних компаній в економіці розвинутих країн та країн, що розвиваються, слід відзначити його очевидну лібералізацію у продовж останнього часу.

Досвід такої лібералізації доцільно використовувати в Україні, передусім з метою надання пільгового режиму інвестиційній та іншій господарський діяльності для реалізації окремих важливих інвестиційних проектів.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19  Наверх ↑

Кращі книги