Розділи

2. Поняття і предмет екологічного права.

Будь-яка галузь права, будучи зведеною в систему сукупністю правових норм, характеризується наявністю специфічних ознак, які відрізняють її від інших галузей. До цих ознак належать предмет і метод правового регулювання, принципи, на яких базується дана галузь права, функції, які вона призначена виконувати. Найважливішою серед них є встановлення предмета галузі права — визначення кола, матеріального змісту і якісних відмінностей тих суспільних відносин, що регулюються нормами цієї галузі права.

Специфіка суспільних відносин визначається об'єктом, з приводу якого вони виникають. Що до екологічного права, то суспільні відносини, що регулюються його нормами, виникають стосовно об'єктів природи і різноманітних екологічних зв'язків навколо них. Це такі суспільні відносини, спрямовані на регулювання зв'язків і ситуацій, які забезпечували б умови життєдіяльності людини та належний стан її здоров'я. Тобто екологічне право регулює більш широкий спектр суспільних відносин, ніж це передбачалось природоресурсовим правом, оскільки різке погіршення екологічної ситуації від негативного техногенного впливу і бездумного та необачного використання природних запасів і багатств несе приховану небезпеку для нинішнього і майбутніх поколінь людства та вимагає додаткового правового регулювання, мета якого — усунення цієї небезпеки.

Отже, предмет екологічного права складають суспільні відносини, що виникають в процесі використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища і забезпечення екологічної безпеки, метою яких є досягнення гармонійного співвідношення між природою і суспільством в інтересах всього людства на планеті.

Правильність визначення предмета правового регулювання є обов'язковою умовою правильного застосування його норм.

Як галузь права екологічне право є системою еколого-правових норм, що регулюють і забезпечують суспільні відносини з приводу вивчення, збереження і відтворення навколишнього природного середовища, в тому числі усунення і попередження негативних наслідків господарської діяльності на природу і людину (природоохоронне, антропоохоронне право), а також раціонального використання природних ресурсів, задоволення потреб і забезпечення екологічних прав природокористувачів (природоресурсове право — водне, земельне і т. ін.). Саме тому екологічне право є комплексною галуззю права, яка має складну, досить розгалужену структуру.

Природоресурсове право включає:

— земельне право;

— гірниче право;

— лісове право;

— водне право;

— фауністичне право;

— атмосферне право.

Природоохоронне право включає природно-заповідне, курортне, рекреаційне, ландшафтне право. Крім того, в його структуру входять комплексні міжгалузеві правові інститути з правової охорони навколишнього природного середовища, природних ресурсів, екосистем і комплексів, які в той же час є інструментом природоресурсового права.

Антропоохоронне право включає правову екологію людини — комплексний міжгалузевий правовий інститут, основна функція якого — правове забезпечення екологічної безпеки громадян.

Виходячи із об'єктної спрямованості суспільних відносин, що регулюються екологічним правом, завданням екологічного права є наступне:

1. Регулювання і забезпечення ефективного використання природних ресурсів.

2. Забезпечення якості навколишнього природного середовища.

3. Гарантування екологічної безпеки, реалізації і захисту екологічних прав громадян.

В зв'язку з цим наукою екологічного права визначено два види його функцій:

— загальноправові — регулятивна, охоронна, виховна, превентивна (упереджувальна);

— спеціальноправові — екологічна, природоохоронна та атропоохоронна.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49  Наверх ↑

Кращі книги