Розділи

Тема 13.5. Поняття валютної системи, її структура, призначення і види.

Валютна система – це державно-правова форма організації міжнародних валютних відносин між державами.

Функціональні структури валютних відносин втілюються в історично-конкретних валютних системах. Останні розглядаються як форма правової та інституційної організації валютних відносин. Розрізняються національні та світові валютні системи. Остання розвивається на ре­гіональному та глобальному (світовому) рівнях. Своєю чер­гою регіональні системи не є автономними. Вони активно взаємодіють між собою, утворюючи єдину цілісну струк­туру міжнародних валютних відносин.

Національна валютна система — органічна частина си­стеми грошових відносин окремих держав, її функціону­вання регулюється з урахуванням норм міжнародного пра­ва національним законодавством кожної країни. На під­валинах такого законодавства визначається міжнародний статус національної валюти — грошової одиниці даної кра­їни, встановлюється механізм взаємодії національних і сві­тових грошей, спосіб їх конвертованості, котирування й ре­гулювання валютних курсів, формування й використання міжнародної ліквідності, золотовалютного запасу, кредит­них ресурсів, форми та організації міжнародних розра­хунків тощо. До складу національних валютних систем входять відповідні інфраструктурні ланки — банківські та кредитно-фінансові установи, біржі, спеціальні органи валютного контролю, інші державні та приватно-комер­ційні інституції.

В процесі поглиблення міжнародного поділу праці та економічних зв'язків відбувається взаємна інтеграція си­стем національних грошових і валютних відносин. Функ­ціональні відмінності між ними поступово зникають.

Світова валютна система є функціональною формою організації валютних відносин на рівні міждержавних зв'язків, її розвиток регулюється відповідними міждержав­ними валютними угодами, втілення яких забезпечується створенням на колективних засадах міждержавних ва­лютно-фінансових та банківських установ й організацій. Складовими ланками світової валютної системи є: міжна­родні засоби обігу і платежу, міжнародні ліквідні ресурси (інвалюта, золото та інші платіжні засоби), механізм ре­гулювання валютних паритетів і курсів; міжнародні валютні ринки І ринки золота; система міжнародного кре­дитування й міждержавних розрахунків; відповідні інфра­структури! ланки і т.ін.

Регіональна міжнародна валютна система являє собою договірно-правову форму організації валютних відносин між групою країн. Найважливіші елементи такої системи — регіональна міжнародна розрахункова одиниця, спеціаль­ний режим регулювання валютних курсів, спільні валютні фонди та регіональні кредитно-розрахункові установи.

У своєму еволюційному розвитку світова валютна си­стема пройшла три основні етапи — золотого, золотова­лютного (доларового) та паперово-валютного (девізного) стандарту (рис. 13.5.1; рис. 13.5.2).

Національна валютна система – це складова грошових відносин окремої країни, функціонування якої регулюється національним законодавством з урахуванням норм міжнародного права.

Регіональна валютна система – договірно-правова форма організації валютних відносин між групами країн.

Елементи:

- регіональна міжнародна розрахункова одиниця;

- спеціальний режим регулювання валютних курсів;

- регіональні валютні фонди;

- регіональні валютно-розрахункові установи.

Порівняльна характеристика основних елементів національної і світової валютних систем

Національна валютна система

Світова валютна система

Національна валюта

Резервні валюти, міжнародні лічильні грошові одиниці

Ступінь конвертованості національної валюти

Умови взаємної конвертованості валют

Паритет національної валюти

Уніфікований режим валютних паритетів

Режим курсу національної валюти

Регламентація режимів валютних курсів

Міжнародна валютна ліквідність країни

Міжнародне регулювання міжнародної валютної ліквідності

Наявність або відсутність валютних обмежень

Міжнародне регулювання валютних обмежень

Міжнародні кредитні обігові кошти, регламентація правил їх використання

Уніфікація правил використання кредитних обігових коштів

Регламентація міжнародних розрахунків країни

Уніфікація основних форм міжнародних розрахунків

Режим національного валютного ринку і ринку золота

Режим світових валютних ринків і ринків золота

Національні органи, що обслуговують і регламентують валютні відносини в країні

Міжнародні організації, що здійснюють міждержавне валютне регулювання

Рис. 13.5.1. Порівняльна характеристика основних елементів національної і світової валютних систем

Етапи еволюційного розвитку світової валютної системи

І-1867 р. Паризька конференція – єдиним мірилом світових грошей визнано золото

ІІ- 1922 р. Генуезька конференція – національні кредитні гроші почали використовувати як міжнародні платіжні засоби

ІІІ-1944 р. Бреттон-Вудська конференція – впроваджено золото-девізний та доларовий стандарти

ІV-1976-1978 рр. Ямайська конференція – юридично завершено демонетизацію золота і замість золото-девізного офіційно впроваджено стандарт СПЗ (SDR)

Золотий стандарт

Золотомонетний стандарт

Золото-злитковий стандарт

Золотовалютний стандарт (валютний)

Паперово-валютний стандарт

ознаки

ознаки

ознаки

ознаки

-функціонування золота в якості світових грошей;

-в обігу відсутні золоті монети;

-збереження ролі золота як розрахункової одиниці в міжнародному обігу;

-повна демонетизація золота у сфері валютних відносин;

-фіксація золотого вмісту національної валюти;

-банкноти і білонні монети розмінюються на золоті злитки;

-фіксовані валютні курси;

заборона вільної купівлі-продажу золота;

-анульовано офіційну ціну на золото та фіксацію масштабу цін;

-наявність фіксованих валютних курсів;

-відмінне вільне карбування золотих монет.

-долар у режимі золотого стандарту, прирівнювання до золота.

-перетворення колективної одиниці СПЗ на головний резервний актив та засіб розрахунку;

-на внутрішньому ринку золото виконує всі функції грошей;

-впровадження плаваючих валютних курсів національних одиниць

-вільне карбування золотих монет;

-банкноти і білонні монети вільно розмінюють на золоті.

Етапи еволюційного розвитку світової валютної системи (впровадження)

І-1867 р.

Паризька конференція

ІІ-1922 р.

Генуезька конференція

ІІІ-1944 р.

Бреттон-Вудська конференція

Недоліки

Недоліки

- недостатня еластичність;

- дороговизна;

- залежність від видобутку монетарного металу;

- обмеженість втручання держави у сферу грошово-валютних відносин.

- жорстка система валютних нормативів

Причини відміни

Причини відміни

зміна економічної структури господарювання, що базувалась на ринкових саморегуляторах на державно-регулюючу систему

- загострення внутрішньоеконоімчної ситуації в США;

- загострення світового економічного суперництва;

- припинення конвертованості долара в золото.

Європейська валютна система – етапи розвитку

І етап

 1947 – 1950 рр.

Укладання валютних угод між країнами Західної Європи на двосторонній основі з метою взаємного регулювання платіжних балансів безготівкових розрахунків, заліку взаємних вимог, пільгового кредитування

ІІ етап

1950 – 1958 рр.

Створення Європейського платіжного союзу (17 країн) розрахунки в межах союзу здійснюються за допомогою умовної розрахункової одиниці – епіфіт

ІІІ етап

1959 р.

Створення Європейської економічної спільноти, яка трансформувалась у Європейську валютну систему

ІV етап

1989 р.

Поетапна трансформація Європейської валютної системи в Європейський валютний союз

Рис. 13.5.1. Етапи розвитку валютних систем

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60  Наверх ↑

Кращі книги