Розділи

1.2. Психологія безпеки життєдіяльності.

Психологія безпеки життєдіяльності складає важливу ланку в структурі заходів по забезпеченню безпечної діяльності людини. Проблеми аварійності та травматизму на сучасних підприємствах неможливо розв’язати тільки інженерними методами.

Досвід свідчить, що в основі аварійності та травматизму загалом лежать не інженерно-конструкторські дефекти, а організаційно-психологічні причини, низький рівень професійної підготовки по питанням безпеки, недостатнє виховання. Недостатнє направлення спеціаліста на дотримання безпеки, допуск до небезпечних видів робіт людей з підвищеним ризиком травматизму, перебування людей в стані втоми або інших психологічних станах, що знижують надійність (безпечність) діяльності спеціаліста.

Міжнародний досвід та вітчизняні дослідження свідчать, що від 60 до 90 відсотків травм в побуті та на виробництві відбуваються за виною самих потерпілих.

Під психологією безпеки розуміється застосування психологічних знань для забезпечення безпеки життєдіяльності людини. Психологією безпеки розглядаються психічні процеси, психічні властивості і особливо детально аналізуються різноманітні форми психічних станів, які спостерігаються в процесі праці.

В структурі психічної діяльності людини розрізняють три основні групи компонентів: психічні процеси, властивості і стани.

Ефективність діяльності людини базується на рівні психічної напруги (стресу). Психічна напруга проявляє позитивний вплив на результати праці до відповідної границі. Перевищення критичного рівня активації веде до зниження результатів праці аж до повної втрати працездатності.

Надмірні форми психічної напруги позначаються як надграничні. Нормальне завантаження (емоційна стимуляція) оператора не повинна перевищувати 40...60% максимального навантаження.

В більш виражених формах психічної напруги втрачається координація руху, можуть з’являтись непродуктивні форми поведінки та інші негативні явища. В залежності від домінування збудженого або гальмівного процесів можна виділити два типи надграничної психічної напруги - гальмівний та збуджений.

Гальмівний тип - характеризується скутістю і зменшенням швидкості рухів. Спеціаліст не здатний з такою спритністю і швидкістю, як раніше, працювати. Знижується швидкість відповідних реакцій. Уповільнюється процес мислення, погіршується згадування, з’являється розгубленість та інші негативні ознаки, невластиві даній людині у спокійному стані.

Збуджувальний тип проявляється гіперактивністю, багатослівністю, тремтінням рук і голосу. Оператори виконують численні, надиктовані конкретною потребою дії. Вони перевіряють стан приладів, поправляють одяг, розтирають руки. В спілкуванні з навколишніми, вони виявляють роздратованість, не притаманну їм різкість, грубість, образливість.

Таким чином, надграничні форми психічного напруження лежать не рідко в основі помилкових дій і неправильної поведінки операторів в складному стані. Довгі психічні напруження і особливо їх надграничні форми призводять до вираження певного стану втоми.

Організація контролю за психічним станом операторів необхідна в зв’язку з можливістю появи в спеціалістів особливих психічних станів, які не являються постійною якістю особи, але виникають спонтанно або під дією зовнішніх факторів, суттєво змінюють працездатність людини. Серед особливих психічних станів, які мають значення для психічної надійності оператора, необхідно виділити пароксимальні розлади свідомості, психогенні зміни настрою, стану, зв’язані з прийманням психічно активних засобів (стимуляторів, транквілізаторів, алкогольних напоїв).

Пароксимальні стани - групи розладу різного походження (органічні захворювання головного мозку, епілепсія, запаморочення), які характерні короткочасною від секунд до декількох хвилин втратою свідомості.

При виражених формах спостерігаються падіння людини і судорожні рухи тіла і кінцівок.

Пароксимальні перерви в операторській діяльності можуть бути причиною згубних наслідків, особливо для водіїв автотранспорту, верхолазів, монтажників та будівельників, працюючих на висоті.

Сучасні засоби психофізіологічних дослідів дозволяють своєчасно виявляти людей з скритою схильністю до параксимального стану.

Психогенні зміни настрою і ефективні стани виникають під впливом психічних дій. Зниження настрою і апатія можуть продовжуватись від декількох годин до 1...2 місяців. Зниження настрою спостерігається при загибелі рідних і близьких людей, після конфліктних ситуацій. При цьому проявляються апатія, в’ялість, всезагальна скованність, заторможенність, затруднення переключення уваги, сповільнення темпу мислення. Зниження настрою супроводжується погіршенням самоконтролю і може бути причиною виробничого травматизму.

Під дією скривдження, виробничих невдач можуть розвиватись ефективні стани (ефект-вибух емоцій).

В стані ефекту в людини розвивається психічне (емоційне) стиснення об’єму свідомості. При цьому спостерігаються різні рухи, агресивні і руйнуючі дії. Особи, схильні до ефективного стану, відносяться до категорії з підвищенним ризиком травматизму і не повинні призначатися на спеціальності з високою відповідальністю.

Медикаментозні і алкогольні зміни психічного стану пов’язані з вживанням психічно активних засобів. Сучасна медицина в своєму арсеналі має великий запас психофармакологічних засобів, які впливають на психічну діяльність і стан людини.

Практичний досвід свідчить, що приймання легких стимуляторів (чай, кава) допомагає в боротьбі з сонливістю і може сприяти збільшенню працездатності на короткий період. Але приймання активних стимуляторів (первітин, фенамін) на відповідальних видах робіт здатне викликати негативний ефект - погіршується самопочуття, зменшується рухомість і швидкість реакцій.

Розповсюдження серед населення вживання транквілізаторів (седуксен, еленіум) являє особливу проблему. Надаючи виражений спокій і попереджуючи розвиток неврозів, ці препарати можуть знизити психічну активність, уповільнювати реакцію, викликати апатію і сонливість, що також небезпечно для виконання потребуючих уваги дій оператора.

Пияцтво і алкоголізм також являє серйозну проблему для БЖД.

Недопустимість вживання алкогольних напоїв в робочий час і вплив їх на працездатність загальновідомі.

За різними даними автотравматизм в 40...60% випадків пов’язаний з вживанням алкоголю, а смертельні випадки на виробництві в 56...64% випадків зумовлені вживанням алкоголю і помилковими діями загиблих.

З позиції безпеки праці особливе значення має післяалкогольна астенія (похмілля). Розвиваючись в дні після вживання алкоголю вона не тільки знижує працездатність, але й веде до гальмування і зниження відчуття безпеки.

Мінливість психічної діяльності під впливом побутових і виробничих дій ставить перед інженерами-організаторами виробничої діяльності завдання створення системи контролю за психічним станом оператора.

БЖД по суті направлена на захист людини від небезпеки. В той же час слід пам’ятати, що людина сама є носієм потенціальної небезпеки. Так, в процесі життєдіяльності вона виділяє отруйні речовини, випромінює тепло, може бути причиною різного роду небажаних подій внаслідок помилкових дій.

Окрім цього, необхідно пам’ятати, що поведінка великих скоплінь людей, особливо в умовах паніки, має свої закони і відрізняється від поведінки однієї людини. Закони групової психології необхідно враховувати при аналізі небезпечних (особливо екстремальних) ситуацій.

Психологічна наука дає деякі рекомендації по корекції реакції поведінки людини і дій людини в надзвичайних ситуаціях. Для безпечного стану системи «людина-середовище» необхідне взаємоузгодження характеристик людини і елементів, складаючих середовище. В тих випадках, коли такого взаємоузгодження немає, можливі наступні наслідки:

- зниження працездатності людини;

- розвиток загальних і професійних захворювань;

- аварії, пожежі, вибухи;

- виробничий травматизм.

Література для самоосвіти: 1, 7, 16, 25, 31, 33.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30  Наверх ↑

Кращі книги