Розділи

3.5.4. Іонізуюче забруднення

Людина завжди жила та розвивалась в світі, повному радіоактивності та іонізації. В біосфері Землі зустрічається більш 60 природних радіонуклідів - первинних та космогенних. До первинних відносяться ізотопи елементів з довгим періодом напіврозпаду і продукти розпаду довгоживучих ізотопів урану та торія; до космогенних - ті, що створюються внаслідок взаємодії космічного випромінювання з речовиною атмосфери або з твердою речовиною Землі. Кожну секунду тіло людини пронизає декілька космічних частинок. Радіоактивні грунт, стіни будинків, повітря, їда, радіоактивна сама людина. Тому можна стверджувати, що природна фонова доза, впливу якої людство піддавалося на протязі десятків тисячоліть, є небезпечним, бо внаслідок природного відбору людство пристосувалось до такого опромінювання.

З розвитком досліджень в області атомного ядра та використанням ядерної енергії виникли штучні джерела іонізуючих випромінювань. Якщо в першому періоді використання ядерної енергії питання забезпечення радіаційної безпеки відносились тільки до персоналу, що безпосередньо працює або пов’язаний з ядерними установками та радіаційними речовинами, то в сучасних умовах бистрого розвитку ядерної енергетики необхідно враховувати глобальне розсіювання штучних радіоактивних речовин та посилення темпу круговороту природних радіонуклідів, які обумовлюють додаткове опромінювання любого живого організму. Підвищення радіаційного фактора в глобальних масштабах поставило задачу по розробці принципів охорони здоров’я людини з врахуванням безпосереднього впливу іонізуючих випромінювань на об’єкти природного середовища.

Радіоактивне забруднення навколишнього середовища викликається двома видами випромінювання - корпускулярним та електромагнітним. До першого з них відносяться потоки - та -частинок і нейронів, до другого - рентгенівське ( = 10-9...10-12 м) та -випромінювання ( 10-12 м). Корпускулярне та електромагнітне випромінювання вказаних діапазонів довжини хвиль володіють здатністю при взаємодії з речовиною утворювати в ній електрично заряджені іони та молекули. Звідси і сукупна назва цих видів випромінювання - іонізуюче.

Кожний з вищеперерахованих видів випромінювання володіє різними властивостями та характеристиками, найважливішими з яких слід вважати проникаючу та іонізуючу здатність.

Джерела іонізуючих випромінювань бувають закритими, коли радіаційні речовини з установки не можуть проникнути в навколишнє середовище, та відкритими, коли така можливість існує.

Опромінення організму людини може бути зовнішнім та внутрішнім. При зовнішньому опроміненні джерело може знаходитись поза організмом, а при внутрішньому - в середині нього. Радіоактивні речовини можуть попадати в середину організму з повітрям, що вдихається, у вигляді радіоактивного пилу, з водою, їдою, з димом. Внутрішні джерела є більш небезпечними, бо їх вплив на організм постійний, що викликає в організмі накопичення іонізуючих атомів та молекул.

Іонізація в організмі супроводжується складними фізико-хімічними та біологічними процесами, до яких можна віднести розриви молекулярних зв’язків, зміну структури молекул, загибель кліток, порушення нормального протікання різноманітних фізіологічних процесів, обміну речовин. Крім того, порушується склад та функції крові, знижуються захисні реакції організму, виникають і розвиваються злоякісні пухлини. Ці та інші симптоми характеризують так звану променеву хворобу, яка призводить до летального наслідку.

Особлива небезпека загрожує біологічному світі в зв’язку з тим, що зміни, які відбулися в організмі людини та тварин під впливом радіоактивності, відбуваються не тільки на них самих, але і на потомстві: наступне покоління може з’явитись з вродженими вадами.

Радіоактивність викликає зміни у всіх живих істот. Підвержені цьому вірусу і бактерії, в майбутньому можуть створюватись нові мутації хвороботворних мікробів та початись невідомі до сих пір епідемії.

Згідно «Норм радіаційної небезпеки» встановлено три категорії людей, що підлягають опроміненню:

категорія А - персонал, тобто люди, які постійно або тимчасово працюють безпосередньо з джерелами іонізуючих випромінювань;

категорія Б - та частина населення, яка не працює безпосередньо з джерелами випромінювання, але за умовами проживання або роботи можуть піддаватись впливу радіоактивних речовин, що використовуються на відповідних підприємствах та видаляються в навколишнє середовище з відходами;

категорія В - решта населення країни.

З врахуванням чутливості окремих органів людини до іонізуючих випромінювань вони поділяються на три групи (в порядку зменшення чутливості):

I - все тіло, червоний кістковий мозок, статеві органи;

II - м’язи, печінка, нирки, легені, шлунково-кишковий тракт, кришталик ока;

III - шкіра, кістки.

Використання атомної енергії не пов’язано з загрозою знищення життя на Землі, але все ж при порушенні норм та правил радіаційної безпеки людина підпадає безпосередньому стиканню з небезпечними для здоров’я радіоактивними речовинами. Тому при розробці проектів та будівництві АЕС необхідно приділяти цьому питанню велику увагу. Основною тут є задача по знешкодженню відходів атомної промисловості.

У світі практикують захоронення радіоактивних відходів на дні океану. Так, в Атлантичний та Тихий океани було викинуто сотні тисяч контейнерів з відходами високої радіоактивності. Контейнери викидали в глибоководні області з малою циркуляцією та низькою біологічною продуктивністю. Однак, як показали дослідження, в багатьох областях інтенсивність циркуляції та біологічна продуктивність підвищились.

Тверді радіоактивні відходи (забруднені матеріали, спецодежа та інші) переносяться в бетонні траншеї та заливаються бетоном.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30  Наверх ↑

Кращі книги